Черкасов Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Черкасов.
Черкасов Володимир Юрійович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 3 червня 1989(1989-06-03)
с. Ольгопіль
Вінницька область
Смерть 24 липня 2014(2014-07-24) (25 років)
м. Первомайськ, Луганська область, Україна
Поховання Теплицький район
Громадянство Україна Україна
Псевдо Чірік
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Війська спецпризначення
Формування
 140 ЦСпП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Черкасов Володимир Юрійович у Вікісховищі

Володи́мир Ю́рійович Черка́сов (Псевдо: «Чірік»[1]; 3 червня 1989(19890603), Ольгопіль — 24 липня 2014, м. Первомайськ, Луганська область) — сержант, старший розвідник-снайпер 140-го центру спеціального призначення Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Черкасов, 2013 р.

Народився Володимир Черкасов у селі Ольгопіль Чечельницького району, був єдиною дитиною у батьків. По закінченні Вінницького вищого професійного училища проходив контрактну службу в Хмельницькому, у 8-у окремий полк спеціального призначення, звідти направлений воювати до східних областей України.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинув 24 липня 2014 року коли КАМАЗ, на якому їхали спецпризначенці, потрапив під перехресний вогонь із засідки поблизу міста Первомайськ. Разом з Володимиром загинули сержант Василь Кобернюк, сержант Андрій Чабан та солдат Тарас Якимчук.

У Володимира Черкасова в селі Гуменне лишилася мати — Майя Олександрівна, батько — Юрій Володимирович та у Гавришівці — тітка.

Володимир Черкасов похований у селі Кожухівка, звідки родом батьки[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (8 серпня 2014 року; посмертно)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
  2. ↑ Черкасов Володимир Юрійович загинув в Донецькій області під час обстрілу терористів. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  3. ↑ Указ Президента України. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 17 листопада 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черкасов_Володимир_Юрійович&oldid=42208251