Чабан Андрій Олександрович
| Андрій Олександрович Чабан | |||
|---|---|---|---|
 Сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
31 січня 1988 с. Залісці, Кременецький район Тернопільська область, Україна | ||
| Смерть |
24 липня 2014 (26 років) м. Первомайськ, Луганська область, Україна | ||
| Поховання | Збаразький район | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Alma Mater | Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола | ||
| Псевдо | Ворон | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2008—2014 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | ||
| Рід військ | Війська спецпризначення | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Андрі́й Олекса́ндрович Чаба́н (Псевдо: «Ворон»[1]; 31 січня 1988 с. Залісці Кременецького району Тернопільської області — 24 липня 2014 м. Первомайськ Луганської області) — український військовик, сержант-інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 Збройних сил України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був єдиною дитиною в родині. У 2003 році закінчив Залісецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, у 2008 — Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі.
Від 2008 року за контрактом служив у частині А 0551 у Хмельницькому, був інструктором відділення зв'язку. У 2014 — у в/ч А0661.
Після захоплення Криму Росією 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув 24 липня біля Первомайська від кулі снайпера, врятувавши побратимів від загибелі ціною власного життя — група потрапила в засідку, тоді ж полягли Василь Кобернюк, Володимир Черкасов та Тарас Якимчук.
Йдучи в небезпечну зону, воїн не слухав тих, хто його від цього відмовляв, а наголошував:
|
|
|
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За мужність» III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни (8 серпня 2014)Указ Президента України від 8 серпня 2014 року № 640/2014 «Про відзначення державними нагородами України»;
- почесний громадянин Тернопільської області (26 серпня 2022, посмертно)[2];
- орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України» — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службових обов'язків, проявлені в боротьбі за незалежність України під час проведення АТО на Сході України[3].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
26-27 липня 2014 року в Тернопільській області було оголошено жалобу.
31 січня 2015 року на фасаді Залісецької школи, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку Андрієві Чабану.[4]
Від жовтня 2017 року Залісецька ЗОШ І-ІІІ ступенів носить ім'я Андрія Чабана.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список тернопільців, які загинули під час АТО
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень — липень 2014)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Рішення Тернопільської обласної ради від 26 серпня 2022 року № 531 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Тернопільської області» уродженцю Тернопільської області Чабану Андрію Олександровичу (посмертно)».
- ↑ Ірина Сиско. У День Державного Прапора збаразькі бійці отримали медалі та ордени від українського народу [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Народне слово. — 2015. — 26 серпня.
Наталія Тарнавська. Народними нагородами у Збаражі вшанували Героїв сучасності (фото) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Терен. — 2015. — 26 серпня. - ↑ Ірина Сиско. Меморіальну дошку на честь Андрія Чабана відкрили у Залісцях [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Народне слово, 4 лютого 2015
- ↑ Школа у селі Залісці Збаразького району від сьогодні носить ім'я Андрія Чабана, який загинув у зоні АТО [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // TV-4. — 2017. — 12 жовтня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Якушко, О. Про останній бій не розкажуть / Олеся Якушко // Вільне життя плюс. — 2014. — № 62 (1 серп.). — С. 1 — (Бути воїном — значить жити вічно!).
- Щоб рідні тут жили в спокою: Навіки будем у небеснім батальйоні // «Вільне життя плюс». — 2014. — № 82 (10 жовт.). — С. 5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Чабан Андрій Олександрович [Архівовано 5 січня 2019 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- Вічна пам'ять, Слава Герою! [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Збаразька РДА, 25 липня 2014
- Загинув наш земляк: 26-27 липня на Тернопільщині — Дні жалоби [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] // 7 Днів-Україна, 26 липня 2014
- Світлана Ліщук. Вчора у Залісцях, що на Збаражчині, поховали 26-річного хлопця, якого вбили під Луганськом // Місто, 28 липня 2014
- Капітан батальйону розповів на похороні, як загинув Андрій Чабан з Тернопільщини [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Доба, 29 липня 2014
- Сержанти (Україна)
- Народились 31 січня
- Народились 1988
- Померли 24 липня
- Померли 2014
- Поховані у Збаразькому районі
- Випускники Галицького коледжу імені В'ячеслава Чорновола
- Військовики українських спеціальних сил
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Почесні громадяни Тернопільської області
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Збаразького району
- 140-й центр спеціального призначення
- Померли в Первомайську (Луганська область)