Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені
Т.Г. Шевченка
Країна:  Україна
Тип: Наукова
Назва на честь: Шевченко Тарас Григорович
Розташування Черкаси
Адреса Україна, 18000, м. Черкаси,
вул. Б.Вишневецького, б.8
т.: (0472) 371083
ounb@library.ck.ua
Заснована 11 липня 1899 року
Директор: Дядик Людмила Дмитрівна
Сайт: new.library.ck.ua

Черка́ська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Григоровича Шевченка — бібліотека в місті Черкаси, що належить до системи Міністерства культури і туризму України. Головний заклад у сфері бібліотечно-інформаційного обслуговування населення Черкаської області, методичний та координаційний обласний центр бібліотек різних систем і відомств, обласне сховище творів друку, депозитарій краєзнавчої літератури, місцевий центр книгообміну і міжбібліотечного абонемента.

Історія[ред. | ред. код]

11 липня 1899 року була відкрита перша публічна бібліотека в місті Черкаси. 1903 року, згідно зі звітом до Черкаської міської ради, фонд бібліотеки нараховував 383 назв книг і періодичних видань в 1628 томах, а вже 1915 року він становив понад 4700 томів[1].

У зв'язку з утворенням Черкаської області, у квітні 1954 року Черкаська міська бібліотека імені Володимира Маяковського реорганізована в обласну бібліотеку із сучасною назвою. Першим директором призначено Кузьменко Євдокія Петрівна. Тоді заклад розташовувався у приміщенні колишнього магістрату в п’яти невеличких кімнатах на другому поверсі. Книжковий фонд налічував 32 тис. видань, передплачували 64 газети та 246 журналів. Штат складався із 29 осіб, із яких – 21 бібліотекар.

Перше приміщення Черкаської обласної бібліотеки

У 1963 році обласній бібліотеці виділили більше приміщення по вул. Ільїна, 285 (нині – вул. Надпільна) у новому будинку, але це не вирішило проблему розміщення фонду закладу, який постійно зростав[2]. Тому постало питання спорудження відокремленої будівлі, яка відповідала б специфіці діяльності й вимогам часу. 1971 року розпочали роботи, які завершили в рекордний строк – 1 рік та 8 місяців. У грудні 1973 року відбулося урочисте відкриття нової триповерхової будівлі із цоколем площею 4956 кв. м.

1966 року обласна бібліотека отримала статус наукової, було розроблено нову структуру, відкрито спеціалізовані відділи[3].

Перший директор Євдокія Кузьменко

2000 року Черкаській обласній універсальній бібліотеці присвоєно ім'я українського поета, письменника та художника Тараса Григоровича Шевченка[1].

14 серпня 2003 року відкрито Канадсько-український бібліотечний центр, створений осередком Канадського товариства приятелів України та працівниками Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка[4].

Черкаська ОУНБ імені Тараса Шевченка однією з перших автоматизувала всі бібліотечні процеси й активно розвивається як інформаційний центр. Діє Електронна бібліотека ОУНБ, реалізовують проєкти "Дія. Цифрова освіта", "Інформаційно-культурний центр "Вікно в Америку", "Че-спадщина", "Електронна бібліотека", Культура України".

Станом на 01.01.2024 р.:

штат бібліотечних працівників – 74 особи;

функціонують 14 відділів та 3 сектори:

бібліотечний фонд – 1835641 прим.

Видавнича діяльність[ред. | ред. код]

На всіх етапах роботи одним із головних напрямів роботи є видавнича діяльність. З 1959 року виходить бібліографічний покажчик «Література про Черкаську область за …. рік», із 1970 р. щорічно – «Календар пам’ятних дат Черкащини», із 1974-го – щорічний «Зведений покажчик періодичних видань, передплачених провідними бібліотеками міста», видано науково-допоміжні покажчики «Природа і природні багатства Черкаської області», «Пам’ятки історії та культури Черкаської області», «Наймолодша в Україні» (5 випусків до ювілеїв Черкаської області), «Ранок землеробського світу (Пам’ятки трипільської культури на Черкащині)», «З високим ім’ям Кобзаря: уродженці та жителі Черкащини – лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка», «Під зеленими шатами Холодного Яру: сторінками історії», «Черкащина –серце козацької вольності», в серії «Черкащини славетні імена» до ювілеїв Т.Г. Шевченка, В. Си-моненка, В. Захарченка, М.Негоди, В. Чорновола та ін.

У закладі на високому рівні проводять дослідницьку роботу, результатом якої в останні роки став вихід ряду соціологічних досліджень «Стан поповнення та збереження фондів у бібліотеках Черкаської області», «Публічні бібліотеки Черкащини в контексті соціокультурного простору регіону», «Відповідність краєзнавчих інформаційних ресурсів Черкаської ОУНБ запитам і потребам користувачів», «Стан задоволення запитів користувачів у читальному залі гуманітарних наук», «Роль читання в житті людини».

Центри[ред. | ред. код]

Інтернет-центр

Регіональний інформаційний центр

Центр Європейської інформації

Інформаційно-культурний центр "Вікно в Америку"

Регіональний тренінговий центр

Директори[ред. | ред. код]

Кузьменко Євдокія Петрівна (1954–1984)

Скринська Марія Єгорівна – в. о. директора з 1984 по 1986 рік, до того – заступник з наукової роботи

Капкаєва Лілля Павлівна (1986–1922)

Дядик Людмила Дмитрівна (із 2022 року)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Історія Черкаської Обласної бібліотеки. www.library.ck.ua. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 6 травня 2010. 
  2. Бугаєнко, Клавдія Сергіївна (2023). Бібліотечна справа Черкащини: від першоджерел до сьогодення (українська). Черкаси: Вертикаль. с. С. 70–73. 
  3. Черкащина – духовності скарбниця. Черкаси. 2009. с. С. 50–51. 
  4. Трохименко, В. (19 серпня 2003). День українців Канади в Черкасах. Нова доба (українська). 

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Бугаєнко, К. С. Бібліотечна справа Черкащини: від першоджерел до сьогодення : іст.-краєзнавчий нарис / К. С. Бугаєнко. – Черкаси : Вертикаль, 2023. – С. 70–73.
  2. Трохименко, В. День українців Канади в Черкасах // Нова доба. – 2003. – 19 серпня (№67). – С. 3.
  3. Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Т. Г. Шевченка // Черкащина – духовності скарбниця. – Черкаси, 2009. – С. 50–51.