Шевцов Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шевцов Дмитро Олександрович
Народився 17 грудня 1928(1928-12-17)
Смоленськ
Помер 1996(1996)
Київ
Країна  Україна
Діяльність актор, режисер, лібретист
Заклад Київський національний академічний театр оперети
У шлюбі з Запорожцева Лідія Григорівна, актриса оперети
Діти доньки Альона і Василиса
Нагороди Народний артист УРСР Народний артист УРСР (1969)
Заслужений діяч мистецтв ЧССР (1972)

Шевцо́в Дмитро́ Олекса́ндрович (нар. 17 грудня 1928(19281217), Смоленськ — пом. 1996, Київ) — український актор і режисер, лібретист музичних комедій, народний артист УРСР (1969). Заслужений діяч мистецтв ЧССР (1972).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення у 1945 році студії при Горьковському театрі драми почав працювати в жанрі музичної комедії.

Був солістом Харківського театру музичної комедії. 1956 року його разом з Нінель Анниковою було запрошено до Київського театру оперети.

1956—1970 — актор Київського театру оперети. Про його гру в цьому театрі журнал «Огонёк» 5 вересня 1970 року писав: «Так уже склалось, що у актора не буває двох однакових спектаклів: сьогодні він грає чудово, завтра — гірше. Але якщо на сцені занятий Дмитро Шевцов, ви, не відриваючись, будете стежити за кожним його кроком. Артист перевтілюється не тільки з вечора до вечора: навіть в одному спектаклі Шевцов інколи грає кілька ролей; це гострохарактерний актор, зі смаком, з почуттям міри і гумору; його Солопій Черевик в „Сорочинській“ надовго запам'ятовується».[2]

1970—1980 — режисер Київського театру оперети.

У 1970-ті роки між Київським театром оперети і Прешовським театром ім. Йонаша Заборського (Чехословаччина) діяв договір про творчу співдружність. Дмитро Шевцов тоді поставив у Пряшеві свою п'єсу «Бравий солдат Швейк» на музику Владлена Лукашова, а також низку інших вистав.[3]

Дмитро Олександрович — автор лібретто низки музичних комедій, зокрема оперети «Блаженний острів» (1989, за мотивами п'єси М. Куліша «Отак загинув Гуска», муз. А. Філіпенка).[1]

Родина[ред. | ред. код]

- Дружина – актриса оперети Лідія Григорівна Запорожцева (1937–2015), заслужена артистка України.

- Донька – Олена Запорожцева, закінчила Київський політехнічний інститут, хімік-технолог. Наразі активно веде творчу діяльність. Художник.

- Донька – актриса театру та кіно Василина Шевцова. Працює у театрі пригод та фантастики "Каскадер".

- Онук – Дмитро Шевцов, був названий на честь діда та пішов його стопами, став режисером телебачення. Працює у ЗМІ.

Ролі[ред. | ред. код]

театр
  • Черевик («Сорочинський ярмарок» Рябова)
  • Каленик («Майська ніч» Рябова)
  • Попандопуло («Весілля в Малинівці» Рябова)
  • Котовський («На світанку» Сандлера)
  • Гофмайєр («Четверо з вулиці Жанни» Сандлера)
  • Джордж і Гарольд («Безумний брат мій» Цабадзе)
кіно
  • Дід Макар («Дівчина і море», 1981)[4]

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • «Бравий солдат Швейк» В. Лукашова (1970, ЧССР) — сам виконував роль Швейка
  • «Дівчина і море» Я. Цегляра (1972, ЧССР)
  • «Сто перша дружина султана» А. Філіпенка (1972, Київський театр оперети)
  • «Люблю тебе» Л. Колодуба (1975, Київський театр оперети)

Лібрето[ред. | ред. код]

  • Оперета «Володимирська гірка» Владлена Лукашова, 1959
  • Оперета «Альонушка» В. Гомоляки, 1960
  • Оперета «Люблю тебе» Л. Колодуба за п'єсою В. Розова, 1975
  • Оперета «Серце моє з тобою» І. Поклада, 1983
  • Оперета «Блаженний острів» за мотивами п'єси М. Куліша «Отак загинув Гуска», муз. А. Філіпенка, 1989
  • Мюзикл «За двома зайцями» В. Ільїна, В. Лукашова за мотивами однойменної п'єси М. Старицького
  • Спектакль «Чорти смугасті» В. Лукашова
  • Оперета «Дівчина і море» Я. Цегляра
  • Музична комедія «Віва, Бородач!» В. Лукашова

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Шевцов Дмитро Олександрович // Мистецтво України: біографічний довідник. — УЕ ім. М. П. Бажана, 1997. — с. 643
  2. Г. Сметанина. Киевские находки // Огонек. 5.9.1970. — с. 20
  3. Культура і життя. 1978, 2 квітня. — с. 96. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
  4. Фільмографія Д. О. Шевцова. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]