Смоленськ
| місто Смоленськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Смоленск | |||||
|
|||||
| Розташування міста Смоленськ | |||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Смоленська область | ||||
| Муніципальний район | Смоленська міська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 863 | ||||
| Населення | 330,1 тис. осіб (2012)[1] | ||||
| Площа | 166,35 км² | ||||
| Географічні координати: | 54°47′ пн. ш. 32°03′ сх. д. / 54.783° пн. ш. 32.050° сх. д.Координати: 54°47′ пн. ш. 32°03′ сх. д. / 54.783° пн. ш. 32.050° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.smoladmin.ru | ||||
| Голова адміністрації | Олександр Данилюк | ||||
Смоленськ — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області, має звання "Місто-Герой" (з 6 травня 1985 року), нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня й орденом Леніна.
Місто розташоване за 419 км до заходу - південно-заходу від Москви у верхньому плині Дніпра. Він має вигідне географічне положення на шляхах з Москви в Білорусь, Прибалтику, країни Центральної й Західної Європи.
Населення міста становить 330,1 тис. осіб (2012)[1].
Місто простирається із заходу на схід на 25 км і з півночі на південь на 15 км. Його територія становить 166,35 км².
Зміст |
Кліматичні умови [ред.]
Клімат в Смоленську помірно континентальний, пом'якшений впливом Атлантичного океану. У Смоленську порівняльне тепле літо і помірно холодна зима. Середня річна температура +4,4º;. У найхолоднішому місяці, січні, середня температура — -9,4º;, а в найтеплішому липні — плюс 25.5º. Річна кількість опадів в середньому становить 608 міліметрів. Протягом року 178 днів переважає похмура погода, 103 дні з туманами, 28 днів з грозами. Найвологішим є літній період. Річна величина відносної вологості повітря — 81 % Переважаюча в місті роза вітрів — західна, південна і південно-західна.
Історія [ред.]
Смоленськ - стародавнє місто східних слов'ян. «Повість времянних літ» сповіщає про місто під 862 роком як центр племені кривичів. Історичне місто староруського періоду називається Стародавнім Смоленськом. Місто виникло на землях, належних кривичам, мав вигідне географічне положення. Знаходився на перехресті торгових шляхів: шлях «з варяг в греки» сполучав Скандинавію з басейном Чорного моря, шлях, що проходив із заходу на схід, сполучав місто з Волгою і далі вів у «болгари», в Хвалинське море, до Новгорода і Верхнє Поволжжя через Ржев і озеро Селігер. Перша згадка про Смоленськ є в Устюжном (Архангелогородськом) літописному зведенні за 863 рік, коли Аскольд і Дір в поході з Новгорода в Царгород обійшли місто стороною, оскільки місто було сильно укріплене і багатолюдне. У 882 році місто було захоплене і приєднане до Київської Русі князем Олегом, що передав його в долю князеві Ігорю, з малоліття якого влада в місті здійснювалася намісниками і дружиною, а загальне управління здійснювалося з Києва.
З XII столітті, — столиця незалежного Великого князівства Смоленського. Це був період розквіту Смоленську: місто займало площу 115 га, на якій розташовувалося 8 тисяч будинків з населенням близько 40 тис. чоловік.
З 1404 знаходився у складі Великого князівства Литовського. З 1514 увійшов до складу Московської держави. Довгі роки Смоленськ був найважливішою фортецею на західній межі московської держави, але в 1609-11 роках був захоплений військами Речі Посполитої. У 1611 році Сигизмунд III засновує Смоленський епіскопат католицької церкви. Згідно з Андрусівським миром з 1667 Смоленськ відходить до складу Росії.
У 1812 в околицях міста — Смоленська битва, в ході якої французька армія втратила більше 20 тисяч чоловік.
У 1918 році в Смоленську була проголошена Білоруська Радянська Республіка. Через тиждень уряд БРСР переїхав до Мінська.
Смоленськ у роки Німецько-радянської війни [ред.]
У роки Німецько-радянської війни з 10 липня по 10 вересня 1941 року відбулася Смоленська битва, яка істотно затримала наступ німців на Москву. Оборона самого міста продовжувалася з 15 по 28 липня. Смоленськ був звільнений від німців 25 вересня 1943.
| Цей розділ потребує розширення. (травень 2008) |
Культура і музеї [ред.]
- Смоленський державний драматичний театр
- Смоленський Камерний театр
- обласний театр ляльок
- Смоленський художній музей
- Музей ковальського ремесла ( Кузня в Смоленську )
Монастирі [ред.]
- Авраамієв монастир
- Вознесенський монастир
- Борисоглібський монастир
- Спаський монастир
- Триїцький монастир ( вул. Б. Советська )
- Триїцький монастир на Кловці
Сакральні споруди і пам'ятки архітектури [ред.]
Більшість збережених храмів Смоленська відносяться до доби бароко.
- Успенський катедральний собор ( XI - XVII ст. Сучасний храм будувався з 1677 по 1772 рр., бароко)
- Троїцький монастир із собором (1672, 1727 рр., петровське бароко), Аннозачатіївською церквою (1767, бароко) та дзвіницею (1740-і рр.).
- Богоявленська тепла церква при Успенському соборі - 1782 - 1787 рр., бароко.
- Комплекс Авраамієвського монастиря із собором Спаса Преображення (середина XVIII ст, бароко)
- Благовіщенська церква, 1773 - 1774 рр., провінційне бароко.
- Нижньо-Микольська церква, 1745 - 1748 рр., бароко.
- Покровська надбрамна церква, кінець XVIII ст., класицизм.
- Церква Петра і Павла на Городянці ( XII століття, домонгольська споруда, реставрована )
- Церква Варвари при Петропавлівському храмі. Перша половина XVIII ст.
- Церква Михайла Архангела (або Свирська, домонгольської епохи, 1180 - 1194 рр., дзвіниця XVIII ст., бароко.)
- Церква Здвиження Хреста Господнього, 1764 - 1767, бароко.
- Вознесенський монастир із собором (1693 - 1704 рр., Йосип Старцев, Кіндрат Мимрин та Данило Калінін, наришкінський стиль) та церквою Охтирської ікони богоматері (1830-і рр., класицизм).
- Церква Воскресіння. 1765 р., бароко.
- Церква Св. Георгія (Нижньо-Георгіївська, 1784 - 1810 рр., бароко )
- Церква Св. Георгія (Верхньо-Георгіївська, 1782, бароко, дзвіниця 1826 р., класицизм )
- Церква Івана Предтечі. 1703, 1780-і рр., бароко.
- Церква Спаса Нерукотворного Образа, 1766 р., на кладовищі, провінційне бароко.
- Церква Івана Богослова на Варяжках ( 1173 - 1176 рр., перебудівля в стилі бароко 1763 та 1786 рр.)
- Церква Тихона Задонського, надбрамна, 1815 - 1816 рр., класицизм.
- Церква Смоленської ікони Богоматері, надбрамна, 1812 р., класицизм.
- Церква Спаса Преображення, 1766 - 1768 рр., бароко.
- Церква Норвомучеників і Сповідників Російських
- Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Смоленськ)
- Смоленська хоральна синагога
- Будинок губернатора ( 1781 р., класицизм ), навчальний заклад
- Будинок Дворянського зібрання ( класицизм)
-
Верхньо-Георгіївська церква. 1782 р.
Галерея [ред.]
Економіка [ред.]
Серед основних промислових підприємств Смоленську:
- Смоленський авіаційний завод
- ВАТ ВО «Кристал» (алмазогранильна фабрика)
Відомі люди, пов'язані з містом [ред.]
- Володимир Мономах (1053–1125), князь
- Ґіта Вессекська (?- 1107), дружина Володимира Мономаха, дочка останного англосаксонського короля Англії Гарольда II і його дружини Едит Лебедина Шия.Померла в Смоленську.
- Федір Конь, відомий російський архітектор кунця 16 початку 17 ст.
- Олексій Корольков, російський архітектор кунця 17 ст.(Успенський собор)
- Станіслав Лопуцький, польський шляхтич, картограф і художник (? — жовтень 1669)
- Йоган-Ґоттфрід Шедель (1680–1752) — архітектор доби бароко(добудова Успенського собору)
- Глінка Михайло Іванович (1804–1857) — російський композитор
- Коньонков Сергій Тимофійович(1874–1971) — російський скульптор
- Бєляєв Олександр Романович (1884–1942) — російський радянський літератор, письменник — фантаст
- Твардовський Олександр Трифонович(1910–1971) — російський радянський літератор
- Барановський Петро Дмитрович (1892–1984) — російський науковець, історик архітектури, реставратор, музеєзнавець
- Анатолій Харлампієв
- Хазанов Онисим Тимофійович — український медик.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Белогорцев И.Д., Софинский И.Д. «Смоленск», М, 1952
- Архитектурные памятники Смоленской области: Каталог. — М., 1987.
- Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество Смоленска XII—XIII вв. — Л., 1979.
- Раппопорт П. А., Смирнова А. Т. Архитектурные достопримечательности Смоленска. — М., 1976.
- Гудериан Г. Воспоминания солдата / Пер. с немецкого. — Смоленск: Русич, 1998. — 656 с. («Мир в войнах»). — ISBN 5-88590-901-6.
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Смоленськ |
- Талашкино/Энциклопедия Смоленской области
- Историческая справка и фотогалерея Талашкина
- http://www.russist.ru/baranovsky/pb/ (Барановський і рятування пам'яток архітектури. Статі і матеріали до вивчення. )
Див. також [ред.]
|
|||||||||||||
|
||||||||||||||
|
|
|||||||
