Шевченко Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шевченко Олександр Васильович (* 25 травня (7 червня) 1883(18830607), Харків — † 28 серпня 1948) — український та російський художник й педагог.

Шевченко Олександр Васильович
Шевченко Олександр Васильович.jpg
Дата народження 25 травня (7 червня) 1883(1883-06-07)
Місце народження Харків
Дата смерті 28 серпня 1948(1948-08-28) (65 років)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Навчання Московське училище живопису
Напрямок авангардизм, примітивізм

В Харкові здобув початкову художню освіту.

В 1905-06 роках навчався в Парижі в Академії Жуліана, у 1907-09 — в Московському училищі живопису — у В. О. Сєрова та К. О. Коровіна.

Входив до мистецьких гуртків «Світ мистецтва», «Ослячий хвіст», «Маковець», «Товариство московських художників», був засновником об"єднання «Цех живописців». В його творчості були помітними впливи авангардистських течій — від постімпресіонізму до панфутуризму. Під впливом М. Ларіонова розпрацьовоував свій напрям. Свою методу малювання називав «тектонічним примітивізмом» — вплив на нього здійснила творчість Сезанна, в картинах присутні вкраплення іконопису та лубка. 1913 року видає «Маніфест неопримітивізму».

В 1920-х роках розпочав викладацьку діяльність у ВХУТЕМАСі.

1929 року за дорученням Наркомосвіти поїхав у відрядження до Батумі, подорож сприяла розвиткові нового етапу в творчості: Кавказ і Закавказзя стали його головною темою. Кавказький цикл — зеніт творчого шляху художника.

Його картини:

  • 1919 — «Сплячий хлопчик»,
  • 1920 — «Пейзаж з пралями»,
  • 1930 — «Натюрморт з лимонами та чайником»,
  • «Збір урожаю в Аджарії»,
  • 1932-33 — «Курдянки»,
  • 1933 — «Колгоспниці в очікуванні поїзда»,
  • «Дагестан»,
  • «Дівчинка з грушами»,
  • 1935 — «Нічний порт».

В останні роки життя був переслідуваний як «формаліст», проте не переставав малювати: «Зимка» — 1942-43.

З 1941 року керував кафедрою живопису в московському текстильному інституті.

Джерела[ред.ред. код]