Шпороносна черепаха
| Шпороносная черепаха | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Geochelone sulcata Miller, 1834 |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Шпороносна черепаха[1] (лат. Geochelone sulcata) — вид сухопутних черепах. Найбільша з африканських наземних черепах і третя по величині у світі, після слонової й альдабрської черепах.
Зміст |
Опис [ред.]
Зовнішній вигляд [ред.]
Велика черепаха, довжина її панцира буває більше 70 см (за деякими даними, вона може навіть перевищувати 100 см). Маса тіла самців до 100, самок — до 60 кг. На передніх лапах по 5 кігтів. Свою назву отримала за крупні стегнові шпори (по 2—3 шпори на кожній задній лапі). Забарвлення шпороносної черепахи однотонне, буро-жовте.
Новонароджені черепашата мають подовжений панцир завдовжки 4—5 см і масу приблизно 30 г.
Розповсюдження і місце існування [ред.]
Ареал шпороносної черепахи охоплює Центральну Африку від Сенегалу до Ефіопії.
Населяє в основному савани і пустелі.
Поведінка [ред.]
Активні в період мусонів, від літньої спеки і холодних зимових ночей черепахи ховаються, зариваючись в пухку землю, але в сплячку не впадають.
Живлення [ред.]
Рослиноїдна, але зрідка вживає білкову їжу тваринного походження. У неволі шпороносні черепахи харчуються різними овочами, фруктами, травою і сіном. Можуть довго обходитися без води, але охоче п'ють її, коли є можливість. В спекотну пору виходить на пошуки їжі лише вранці або пізно ввечері.
Розмноження [ред.]
Статева зрілість у шпороносних черепах настає при довжині панцира 35—40 см. Злучаються вони протягом всього року, але відкладання яєць проходить тільки в липні—серпні. Самці влаштовують запеклі сутички за самок. Такі бої можуть навіть закінчуватися загибеллю одного з суперників (якщо він буде перевернутий на спину, а повернутися в нормальне положення не зможе). У кладці буває від 17 до 32 яєць, які самка розташовує у підземній камері, закопуючи їх на глибину 10-15 см. Інкубація при температурі 30—32°С триває 99—103 дні. Ростуть шпороносні черепахи дуже швидко, всього за 10—20 років вони досягають досить великих розмірів.
Шпороносная черепаха і людина [ред.]
Чисельність шпороносних черепах в природі оцінюється в 18—20 тисяч особин. Останніми роками вона знижується через руйнування людьми сховищ та інтенсивної видобутку цього вигляду.
Утримання в неволі [ред.]
Шпороносних черепах утримують в тераріумах з низькою вологістю повітря. Температура — 28—30°С вдень і 20—22°С вночі. У тераріумі або загороді має бути неглибока водойма, з рівнем води не вище за половину висоти панцира найдрібнішої черепахи. Найдовше з цих черепах, що утримувалися в неволі прожила 54 роки.
Молодняк потрібно годувати щодня, прибираючи не з'їдений корм. Обов'язково купати 2 рази на тиждень по 15 хвилин в невеликій кількості води температурою 25°С.
Галерея [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Ананьева Н. Б., Бор Л. Я., Даревский И. С., Орлов Н. Л./ под общей редакцией акад. В. Е. Соколова Пятиязычный словарь названий животных. Амфибии и рептилии. Латинский, русский, английский, немецкий, французский.. — М.: Рус.яз., 1988. — 153 с. — 10 500 прим. — ISBN 5-200-00232-X
Література [ред.]
- Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные и пресмыкающиеся. — М.: Высшая школа, 1988. С. 145. ISBN 5-06-001429-0
- Кудрявцев С.В. Фролов В. Е. Королёв А. В. Террариум и его обитатели. — М.: Лесная промышленность, 1991. С. 267. ISBN 5-7120-018-2
