Шулявський шляхопровід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шулявський шляхопровід
50°27′14″ пн. ш. 30°26′44″ сх. д. / 50.45388888891666568° пн. ш. 30.44555555558333282° сх. д. / 50.45388888891666568; 30.44555555558333282Координати: 50°27′14″ пн. ш. 30°26′44″ сх. д. / 50.45388888891666568° пн. ш. 30.44555555558333282° сх. д. / 50.45388888891666568; 30.44555555558333282
Країна  Україна
Розташування Київ
Перетинає Берестейський проспект
Відкрито 27 травня 1964

Шулявський шляхопровід. Карта розташування: Київ
Шулявський шляхопровід
Шулявський шляхопровід
Шулявський шляхопровід (Київ)
Мапа
CMNS: Шулявський шляхопровід у Вікісховищі

Шулявський шляхопровід — шляхопровід у Києві на перетині малої окружної дороги (вулиць Олександра Довженка та Вадима Гетьмана) і вилітної магістралі (Берестейський проспект). Назва походить від місцевості, поблизу якої шляхопровід розташований, — Шулявки.

Характеристики[ред. | ред. код]

Довжина з підходами складає 408,9 м, а ширина — від 16 до 21 м. Естакада складається з автомобільного проїзду шириною 14 метрів, двох службових тротуарів шириною 0,75 м кожний та двох перильних смуг по 0,26 м[1][2]. Висота старого мосту становить 3,5 м.

Шулявська транспортна розв'язка станом на 2015 пропускає менше 13 тисяч автомобілів за годину[3].

Станом на 2015 шляхопровід в передаварійному стані. Після низки пожеж (у квітні 2005, у вересні 2006, у квітні 2007) шляхопровід частково втратив несну спроможність. Шляхопровід перевантажений і потребує збільшення пропускної спроможності.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Будівля заводу «ПКМЗ», яка за проєктом інституту «Київдормістпроекту» підлягає знесенню
Мітинг біля КМДА на підтримку будівництва інновативної трирівневої розв'язки на Шулявці та автор проєкту — Віктор Петрук

Проєкт Шулявського шляхопроводу створили архітектор О. В. Ілляшенко, інженери В. С. Коваль, В. А. Кваша та ін.[1].

Рух мостом відкрито 27 травня 1964 року[4].

На початку 1980-х років шляхопровід було реконструйовано, добудовано заїзди на естакаду з Берестейського проспекту.

24 вересня 2006 року[5] на торговельному майданчику, розташованому під мостом, виникла пожежа. Унаслідок лиха вигоріли одяг і взуття на площі 500 квадратних метрів, також було значно пошкоджено опори шляхопроводу[6].

23 квітня 2007 року на речовому ринку, який знаходився під мостом, знову почалась пожежа. Внаслідок цього шляхопровід було суттєво пошкоджено, він втратив до 30 % несучої здатності[7].

27 лютого 2017 року стався частковий обвал конструкцій мосту.[8]

Реконструкція[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Інженер розповідає про реконструкцію Шулявського моста в Києві

У травні 2017 року містобудівна рада рекомендувала реконструювати розв'язку за проєктом інституту «Київдормістпроект»[9]. Натомість активна громадськість Києва виступила на підтримку альтернативного проєкту В.Петрука зі спорудженням трирівневої розв'язки із реверсним кільцем[10], переваги якої — більша пропускна спроможність, а також збереження будівлі п'ятого цеху заводу «ПКМЗ», який за проєктом «Київдормістпроекту» підлягає знесенню[11][12]. 22 травня 2017 року на сайті Київради з'явилась петиція на підтримку проєкту В.Петрука, вона набрала необхідну підтримку і поставлена на реалізацію[13].

На нараді 24 листопада 2017 під головування заступника голови КМДА Г. В. Пліса було вирішено розглянути три проєкти розв'язки та надати матеріали проєктних рішень ТЕО шулявської розв'язки до Департаменту містобудування і архітектури (ДМА).[14] Відповідні матеріали були направлені до ДМА 28 листопада 2017 року[15], проте 9 лютого 2018 ДМА відмовився їх розглядати[14]. 8 травня 2018 на сайті Київради була зареєстрована нова петиція із вимогою проведення конкурсу на кращий проєкт із залученням експертів з Європейських країн[16], а 17 травня під Київрадою — мітинг на підтримку цього проєкту. Попри набрання цією петицією необхідної кількості голосів, в КМДА ухвалили рішення думку киян проігнорувати і споруджувати розв'язку за проєктом інституту «Київдормістпроект» без проведення конкурсу.[17]

За даними розслідування проєкту «Схеми», проєкт реконструкції Шулявського проєкту має корупційну складову — у тендері на проведення реконструкцію брали участь дві пов'язані між собою фірми, й обидві пов'язані з народним депутатом Максимом Микитасем, який водночас є товаришем мера Києва Віталія Кличка.[18] У листопаді 2019 НАБУ відкрив справу проти В.Кличка за підозрою у можливому зловживанні владою та розкраданні коштів при реконструкції Шулявського мосту[19]

27 грудня 2019 року були проведені динамічні випробування прогонових будов Шулявського шляхопроводу, а 28 грудня міський голова Києва Віталій Кличко у костюмі Діда Мороза відкрив у Києві рух автотранспорту новим Шулявським мостом.[20]

Предметом уваги громадськості є також вартість реконструкції. Так, в 2007 році після пожежі в КМДА оцінювали вартість в 5 млн грн [21], у 2012 році - 150 млн грн[22] , у червні 2017 року - 400 млн, остання цифра фігурувала при виборі проєкту реконструкції[23] . Проте в розпорядженні КМДА від 5 липня 2018 року № 1148 фігурує вдвічі більша цифра - 830 млн грн[24] [25], 7 жовтня 2019 кошторис було збільшено до 1,05 млрд. грн[26][27] , але і ця цифра не є остаточною. Так, за даними "Економічної правди" від 10 лютого 2019 вартість може зрости до 1,726 млрд грн.[28], крім того, значну суму грошей планується витратити на викуп п’ятого цеху ПКМЗ, вартість якого ФДМ оцінює в 700 млн грн.[29] У липні 2021 року проектну вартість реконструкції шляхопроводу вчергове збільшено — до 1,998 млрд гривень.[30]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Шулькевич, Дмитренко, 1978, с. 310..
  2. Дипломний проект: «Реконструкція магістралі загальноміського значення проспект Перемоги в місті Києві», КНУАіБ, виконали: студентки групи МБГ — 51 Осипенко О. В. Яна Вікторівна Харькова (Рехман), Олександра Вікторівна Осипенко. Керівник проекту: проф. Осєтрін М. М., 2014
  3. а б Велосмуги та простір для киян. Якою буде нова розв'язка на Шулявці?. kga.gov.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2018. Процитовано 16 квітня 2019.
  4. 27 мая 1964 года было открыто движение по автодорожной эстакаде возле станции метро «Завод „Большевик“» // Фейсбук-страница Алексея Янковского. (рос.)
  5. Горів ринок секонд-хенду на Шулявці. kreschatic.kiev.ua. Архів оригіналу за 28 лютого 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
  6. Шулявський шляхопровід можуть демонтувати. gazeta.ua. Процитовано 27 лютого 2017.
  7. Шулявський міст в результаті пожежі втратив 30% несучої здатності. Уніан. Процитовано 27 лютого 2017.
  8. У Києві обвалилася частина Шулявського шляхопроводу. bbc.com (укр.). 27 лютого 2017. Процитовано 16 квітня 2019.
  9. Обраний проект реконструкції Шулявського шляхопроводу передбачає знесення «Більшовика». hmarochos.kiev.ua. Хмарочос. 18 травня 2017. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 6 травня 2018.
  10. Кияни за розв'язку Петрука на Шулявці! Public Group | Facebook. m.facebook.com. Процитовано 16 квітня 2019.
  11. Кайдан, Тарас (19 травня 2017). Розв'язка на Шулявці може бути кращою – автор альтернативного проекту. Хмарочос (укр.). Процитовано 16 квітня 2019.
  12. Віктор Петрук: Чому трирівнева розв’язка на Шулявці краща за офіційний проект. Mistosite (укр.). Процитовано 16 квітня 2019.
  13. Петиція на сайті Київради. [Архівовано 2017-08-14 у Wayback Machine.]
  14. а б заступник голови Д. Давтян (22 березня 2018). Лист заступнику Київського міського голови — секретарю Київради Прокопіву В. В. (PDF). petition.kyivcity.gov.ua. Київська міська рада. Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  15. Кияни за розв'язку Петрука на Шулявці!. facebook.com. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  16. ПРОВЕСТИ АРХІТЕКТУРНИЙ КОНКУРС НА КРАЩЕ ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ ШУЛЯВСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ РОЗВ'ЯЗКИ - Петиції. Київська міська рада. petition.kyivcity.gov.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.
  17. Кличко проігнорував конкурс на кращий проект реконструкції Шулявського моста. Економічна правда (укр.). 10 липня 2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 16 квітня 2019.
  18. «Навели мости»-2. Якою буде Шулявська розв'язка (розслідування). radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.
  19. у можливому зловживанні владою та розкраданні коштів. rbc.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  20. Кличко у костюмі Діда Мороза відкрив Шулявський міст. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  21. Шулявський шляхопровід обійдеться Києву в 5 млн. грн. Економічна правда (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  22. У наступному році можуть розпочати реконструкцію Шулявського мосту (ФОТО). DT.ua. Процитовано 13 лютого 2020.
  23. Віталій Кличко пояснив вибір проекту реконструкції транспортної розв’язки на перетині просп. Перемоги з вул. Гетьмана (Шулявського шляхопроводу). Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  24. Про затвердження проекту «Реконструкція транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах м. Києва». Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  25. Вечірній Київ :: Почалося: Шулявський міст закриють повністю на 1,5 року. vechirniy.kyiv.ua (uk-UA) . Процитовано 13 лютого 2020.
  26. Кличко збільшив до мільярда витрати на Шулявський міст. Економічна правда (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  27. Кличко підняв вартість Шулявського мосту до 1 мільярда, який Микитась не збудував за вдвічі меншу передоплату. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  28. Вартість реконструкції Шулявського мосту знову зросте. Економічна правда (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  29. У Києва просять 700 мільйонів за цех “Більшовика”, знесення якого необхідне для добудови Шулявського мосту. Економічна правда (укр.). Процитовано 13 лютого 2020.
  30. У КМДА обґрунтували подорожчання реконструкції Шулявського мосту. kyiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 29 липня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — 5-е изд., доп. и перераб. — К. : Будівельник, 1978. — 464 с., ил. (рос.)