Щука

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Скоріше за все, вас цікавить Щука звичайна

Щука
Pike2.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Протакантопері (Protacanthopterygii)
Ряд: Щукоподібні (Esociformes)
Родина: Щукові (Esocidae)
Cuvier, 1817
Рід: Щука (Esox)
Linnaeus, 1758
Типовий вид
Esox lucius
Linnaeus, 1758
Види
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Esox
ITIS logo.jpg ITIS: 162138
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8009
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Esox


Щу́ка (Esox) — рід прісноводних риб, єдиний у родині Щукові (Esocidae)[1]. Типовий вид роду — щука звичайна (Esox lucius). Розповсюджена у Європі, Сибіру, Північній Америці.

Зміст

Зовнішній вигляд та будова тіла [ред.]

Щука звичайна

Тіло витягнуте, спинний плавець сильно відтягнутий до хвоста, практично симетричний анальному плавнику, створюючи таким чином «лопать» — ідеальне пристосування для прискорення під час полювання. Спина темно-зеленого, або майже чорного кольору, боки смугасто-зелені або темно зеленого кольору, черево жовтувато-біле з сірими плямами. Забарвлення сильно залежить від віку та місця проживання риби. Невеликі особини (так звана трав'янка вагою до 2 кг), що живуть на мілководді, мають більш насичений зелений колір, Глибинні щуки (вагою більше 2 кг) мають темніший колір. Якщо дно піщане щука буде світлою, на мулистому дні представники виду будуть темнішими, глинисте дно дає жовтуватий відтінок.

Щуки можуть досягати в довжину більш ніж 1.8 метра, ваги — 35 кг, самиці завжди більші за самців.

Щуки живуть до 70-80 років, але бувають і винятки. За Сабанєєвим[2], під Москвою в 1794 році очищалися Царицинські стави. В одному з них була спіймана щука, яка мала в зябрах золоте кільце, на якому було вигравірувано: «Посадив цар Борис Федорович». Так, як Борис Годунов царював у 1598–1605 роках, то неважко підрахувати, що щука прожила в ставку біля 200 років.

Тим не менше, найбільший документально встановлений та науково підтверджений вік щуки становить 33 роки. Всі повідомлення про більший вік, скоріше за все, належать до легенд.

Нерест [ред.]

Нерест починається раніше за інших риб, коли вода досягає температури 4-7 ºС. Це зумовлено тим, що до початку нересту основної маси риб личинки щуки вже досягають того розміру (довжини 12-15 мм) коли зможуть харчуватися личинками пізніших нерестових риб.

У природних умовах щука росте швидко і до трирічного віку може досягати ваги 1,5-2 кг. Хоча науково доведено, що при великій кількості корму цьоголітки, можуть досягати ваги 500 гр., А в окремих випадках навіть 700–800 гр. Статевої зрілості особини досягають на 3-4 році життя.

Живлення [ред.]

До їжі щука не примхлива, мальок харчується личинками і дорослими водяними жуками, клопами, бабками, пуголовками, дрібними жабами. Улюбленим кормом дорослої особини є плітка, карась, окунь, хоча основу раціону складає та риба, яка рясніє в конкретній водоймі. Коли корму немає в достатній кількості, щука поїдає своїх родичів меншого розміру (канібалізм).

Джерела інформації [ред.]

Примітки [ред.]

  1. Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Родина "Esocidae" на FishBase. Версія за Травень 2012 року.
  2. Л. П. Сабанеев — жизнь и ловля пресноводных рыб. ISBN: 978-966-2149-31-9

Посилання [ред.]