Юліе Еге
| Юліе Еге | ||||
|---|---|---|---|---|
| Julie Ege | ||||
.jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | Julie Dzuli | |||
| Народилася |
12 листопада 1943 Саннес, Норвегія | |||
| Померла |
29 квітня 2008 (64 роки) Осло, Норвегія | |||
| Громадянство |
 Норвегія | |||
| Діяльність | акторка, модель | |||
| Роки діяльності | 1967 — 1998 | |||
| У шлюбі з | Андерс Байd | |||
| Діти | 2 | |||
| IMDb | ID 0250774 | |||
|
| ||||
 Юліе Еге у Вікісховищі | ||||
Юліе Еге (норв. Julie Ege; нар. 12 листопада 1943, Саннес, Норвегія — пом. 29 квітня 2008, Осло, Норвегія) — норвезька акторка та модель, претендентка на титули «Міс Норвегія», «Міс Всесвіт».
Життєпис[ред. | ред. код]
Юліе Еге народилася в містечку Саннес, Норвегія. Дівчинка працювала на заводі велосипедів[3]. У 15 років спробувала себе як модель і знімалась у рекламах. Через три роки брала участь у конкурсі «Міс Норвегія» та «Міс Всесвіт»[4]. Після нетривалого шлюбу з фермером[5] (за іншими даними офіцером[3]) повернулася в Осло, де навчалася в університеті на факультеті англійської мови та історії. Потім певний час працювала по програмі «Au pair» в Англії, щоб покращити знання мови[6]. Другий чоловік акторки, стоматолог[3], спонукав її знятися оголеною для журналу «Penthouse», що допомогло отримати роль у фільмі «На секретній службі Її Величності»[5].
Першу провідну роль акторка зіграла в кінокомедії «У кожного дому має бути». Потім вона отримала шанс зіграти з Пітером Селлерсом у черговій комедії, але відмовилась на користь проекту «Створіння забутого світу» кінокомпанії «Hammer». Зйомки проходили в Африці, що виявилось випробуванням для Еге, бо вона нещодавно народила доньку[4] Джоанну[3]. Вона продовжила зніматися в комедійних стрічках та час від часу в фільмах жахів, доки кінокар'єра не зійшла на нівець. Протягом восьми років Англії Еге жила разом з Тоні Брамвелом — колишнім асистентом The Beatles, а згодом успішним музичним промоутером[6]. Вона повернулась у Норвегію, познайомилась з письменником Андреасом Баєм, від якого народила другу доньку Еллу[7]. Еге здійснила свою дитячу мрію й закінчила курси медсестер. Під час підготовки до іспитів вона виявила ознаки раку молочної залози на ранніх стадіях. Згодом у неї діагностували рак яєчника, а також легені[3]. У 1998 році Юліе Еге стала дипломованою медсестрою та працювала в лікарні Осло[6].
Юліе Еге померла 29 квітня 2008 року, поховальна церемонія пройшла в Осло[3].
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1967 | ф | Пограбування | Robbery | хостес (в титрах не зазначена) |
| 1967 | ф | Стомпа на морі | Stompa til Sjøs! | |
| 1969 | ф | На секретній службі Її Величності | On Her Majesty's Secret Service | скандинавська дівчина |
| 1970 | ф | У кожного дому має бути | Every Home Should Have One | Інга Гілтенберг |
| 1971 | ф | Помпеї | Up Pompeii | Волюптуа |
| 1971 | ф | Створіння забутого світу | Creatures the World Forgot | Нала |
| 1971 | ф | Смертні гріхи чудової сімки | The Magnificent Seven Deadly Sins | Інгрід |
| 1972 | ф | Go for a Take | Ейпріл | |
| 1972 | ф | Rentadick | Утта | |
| 1973 | ф | Не зараз, любий | Not Now Darling | Джейні Мак-Майкл |
| 1973 | ф | Канарка | Kanarifuglen | Карі |
| 1973 | ф | Кінцева програма | The Final Programme | міс Деззл |
| 1974 | ф | Безумство | Craze | Гелена |
| 1974 | ф | Легенда про сім Золотих Вампірів | The Legend of the 7 Golden Vampires | Ванесса |
| 1974 | ф | Прогрес Персі | Percy's Progress | міс Генсон |
| 1974 | ф | Творець виродків | The Mutations | Геді |
| 1974 | ф | Тривала затримка | Bortreist på ubestemt tid | Крістіна |
| 1975 | ф | Закоханий молочник | The Amorous Milkman | Даяна |
| 1975 | ф | Дурна доля Шерлока Джонса | De dwaze lotgevallen van Sherlock Jones | секретарка |
| 1976 | с | Небезпечна професія | Farlig yrke | Венке Берг |
| 1988 | ф | Захоплюючі дні для Крістіни Берг | Fengslende dager for Christina Berg | дружина Крага |
| 1998 | с | Blodsbånd |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ код BIBSYS — Unit.
- ↑ а б в г д е Danny Buckland (11 травня 2008). From sex symbol to angel of the wards. Daily Express. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ а б Pierre Perrone (2 травня 2008). Julie Ege: 'Sex Symbol of the 1970s'. The Independent. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ а б Julie Ege. Herald Scotland. 6 травня 2008. Процитовано 5 березня 2018.
- ↑ а б в Ronald Bergan (2 травня 2008). Julie Ege. The Guardian. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 6 березня 2018.
- ↑ Carina Opsann, Bjørn Ekker (30 квітня 2008). Et fantastisk menneske. Se og Hør. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
|
