Юта Стріке
| Юта Стріке | |
|---|---|
| латис. Juta Strīķe | |
.jpg) Юта Стріке в 2019 році. | |
| Народилася |
18 липня 1970 Москва, РРФСР |
| Померла |
18 березня 2020 (49 років) Юрмала, Литва |
| Громадянство |
 Латвія |
| Національність | росіянка |
| Діяльність | політик, юрист |
| Відома завдяки | політик |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Знання мов | російська і латиська |
| Посада | депутат Сейму[d][1] |
| Партія | Нова консервативна |
Юта Стріке (латис. Juta Strīķe), при народженні Анна Юріївна Потапова (рос. Потапова Анна Юрьевна; нар. 18 липня 1970, Москва, РРФСР — пом. 18 березня 2020, Юрмала, Латвія[2]) — латвійський політик та юрист, заступник голови Борю по запобіганні та боротьбі з корупцією (2004—2016), депутат Сейму.
Біографія[ред. | ред. код]
Анна Юріївна Потапова народилася 18 липня 1970 року в Москві. Закінчила Московську середню школу № 584[3], літні канікули часто проводила в Латвійській РСР[4]. У 1988 році вже як Юта Потапова[5][6][7][8][9][10] розпочала навчання на юридичному факультеті Латвійського державного університету.
У 1993 році вона отримала ступінь бакалавра юридичних наук та кваліфікацію юриста.[11] Одружилася з Майгуром Стріке і взяла його прізвище. Працювала в Міністерстві внутрішніх справ, поліції державної безпеки та Борю по запобіганні та боротьбі з корупцією. Неодноразово висувалася на посаду глави Антикорупційного бюро, однак її кандидатуру відхиляв Сейм[4]. 5 лютого 2011 року ЗМІ повідомили про пряму загрозу життю та здоров'ю Стріке і вона тимчасово покинула Латвію з міркувань безпеки[12].
У червні — листопаді 2004 року виконувала обов'язки голови Антикорупційного бюро[13]. 20 грудня 2013 року голова Бюро Стрельченокс звільнив її з посади заступника[14], однак 7 січня 2014 року прем'єр-міністр Валдіс Домбровскіс скасував це розпорядження[15]. Свої повноваження Стріке склала у 2016 році.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
28 лютого 2017 року Юта Стріке вступила до Нової консервативної партії. На місцевих виборах 2017 року обрана до Ризької міської ради, а на виборах до Сейму 2018 року пройшла до Сейму 13-го сликання за списком партії.
У Сеймі була керівником фракції Нової консервативної партії, членом Комітету державних видатків та ревізії Сейму та членом Правового комітету.[16]
Стріке і Україна[ред. | ред. код]
Стріке була принциповим противником агресивної політики Росії в Україні. Входила до парламентської групи латвійсько-української дружби. Регулярно брала участь у заходах, організованих активістами української діаспори, у тому числі — пікетуванні посольства Росії в Ризі.[17]
У 2015 році Латвійський уряд мав намір направити Юту Стріке до України в якості консультанта для допомоги в боротьбі з корупцією.[18]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://titania.saeima.lv/Personal/Deputati/Saeima13_DepWeb_Public.nsf/0/28CF4EB6F4A8607BC22583320029E4A9/?OpenDocument&lang=EN — Сейм Латвії.
- ↑ Померла латвійська парламентарка, друг України Юта Стріке
- ↑ Juta Strīķe alias Anna Potapova. TvNET. 2003.11.02. Процитовано 2011.03.25.
- ↑ а б Zane Zālīte-Kļaviņa (2008. gada 3. jūlijā). Trauslā meitene ar tvērienu. Diena. Процитовано 2011. gada 25. martā.
- ↑ Juta Strīķe alias Anna Potapova. tvnet.lv. 2003. gada 2. novembris. Процитовано 2011. gada 25. martā.
- ↑ Avīze: Juta Strīķe kādreiz bija zināma ar vārdu Anna Potapova. Apollo. 2011. gada 1. marts. Процитовано 2011. gada 25. martā.
- ↑ Jānis Zariņš (2016. gada 14. jūnijs). KNAB šaubās, vai Juta Strīķe ir persona, par kuru uzdodas. TV3. skaties.lv. Процитовано 2017. gada 28. augustā.
- ↑ Uldis Dreiblats; Ritums Rozenbergs (2018. gada 11. septembris). Aktualizējas jautājums par Strīķes – Potapovas identitāti. Neatkarīgā Rīta Avīze. Процитовано 2018. gada 3. oktobrī.
- ↑ Uldis Dreiblats; Ritums Rozenbergs (2018. gada 3. oktobris). Jauns pagrieziens Jutas Strīķes mīklainās identitātes lietā. Neatkarīgā Rīta Avīze. Процитовано 2018. gada 3. oktobrī.
- ↑ Atsaucoties uz Maskavas pilsētas 584. vidusskolas atestātu, kas Jutai Strīķei izsniegts uz Annas Potapovas vārda, Maskavas pilsētas Čerjomušku rajona pasu galda 1988. gada 11. augustā izdotu dokumentu Nr. I — МЮ Nr. 294724 par vārda maiņu un viņas krieviski rakstīto autobiogrāfiju pielaišanai iestājeksāmeniem Pētera Stučkas Latvijas Valsts universitātes Juridiskajā fakultātē, tiek apgalvots, ka viņa savu vārdu esot nomainījusi. J. Strīķe pati to noliedz, sakot, ka vienmēr saukta par Jutu, un, ka vidusskolas atestātā notikusi direktores pārrakstīšanās, kas nav uzskatīta par gana būtisku, lai izlabotu: Uldis Dreiblats; Ritums Rozenbergs (2018. gada 30. oktobris). TV ēterā Strīķe iekarst strīdā ar Liepnieku: "Es vienmēr esmu bijusi Juta (nevis Anna)!". Kasjauns. Процитовано 2018. gada 6. novembrī.
- ↑ Sanita Jemberga (2004. gada 17. janvārī). Juta Striķī. Diena. Процитовано 2011. gada 25. martā.
- ↑ Sanita Jemberga (2011. gada 2. martā). Turpināšu strādāt, protams. Ir. Процитовано 2011. gada 25. martā.
- ↑ Par KNAB priekšnieka pienākumu izpildītāju ieceļ Strīķi. Delfi. 2011.06.16. Процитовано 2011.06.18.
- ↑ Streļčenoks atbrīvo no amata Strīķi. Delfi. 2013.12.20. Процитовано 2013.12.20.
- ↑ Dombrovskis atceļ rīkojumu par Strīķes atlaišanu; Streļčenoks pikts. Delfi. 2014.01.07. Процитовано 2014.01.07.
- ↑ Uldis Dreiblats, Ritums Rozenbergs (3.01.2019). IZM: Strīķes noslēpums atrodas LU rektora rokās. Labdien.lv. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ У Латвії померла політик Юта Стріке
- ↑ Консультантом України у боротьбі з корупцією може стати латвійський спеціаліст
|
