Юферс

Нижній юферс без проведених лопарів талрепа.

Схема проведення тросового талрепа

Юферс фордуна під кофель-планкою

Ю́ферс (нід. juffer — «дівчина») — круглий блок у формі сочевиці з трьома наскрізними отворами (кіпами) в щоках, що розміщені у вигляді трикутника, для проведення спеціального троса (талрепа). У вітрильнках пари юферсів у складі тросових талрепів застосовували для обтягування (набивання) стоячого такелажу (зазвичай вантів). Верхній юферс (вант-юферс) мав по колу жолоб (кіп) для огона ванти (фордуна, штага чи іншої снасті), нижній юферс — пруткові обкуття, або бугель з обушком для кріплення до борту судна, або до вант-путенса.

Нижній юферс кріпили до вант-путенса (або п'ютенга русленя), на верхній юферс надівали огон нижнього кінця ванти. Через отвори-кіпи обох юферсів протягали трос-талреп (аналог лопаря в талів). Для того, щоб корінний кінець талрепа не вислизнув через кіп, на ньому в'язали юферсний вузол (талрепний кноп). Ходовий кінець талрепа після проведення через всі шість отворів міцно затягали і кріпили до ванти шлагами. Поверх верхніх юферсів до вант прив'язували ворст — поперечний залізний прут, що не давав юферсам перекручуватися, утримуючи їх на одному рівні, окрім того, він водночас слугував першим щаблем на вантах.

Для натягання штагів застосовували штаг-юферси: вони мали тільки один великий отвір, споряджений з одного боку трьома маленькими кіпами, в які укладався талреп.

Юферси виробляли з твердих порід дерева, з середини XIX століття відливали з чавуну. З кінця XIX століття юферси робили у вигляді трикутної металевої ковки із спільним вікном і жолобами-кіпами для тросів талрепа.

З початку XX століття юферси фактично повністю вийшли з ужитку, витіснені як елемент такелажу гвинтовими талрепами.

Галерея

• 
  Юферс з проведеним талрепом
• 
  Юферс з проведеним талрепом на вітрильнику «Герміона»
• 
  Пара юферсів з проведеним талрепом
• 
  Юферси з вант-путенсом на руслені галеона «Ваза»
• 
  Нижні кінці вант з юферсами на руслені
• 
  Юферси фордунів із закріпленою над ними кофель-планкою

Джерела

• Военно-морской словарь / Редкол.: В. Н. Чернавин (гл. ред.), В. И. Алексин, Г. А. Бондаренко, С. А. Бутов, Г. В. Емелин, Н. П. Вьюненко, Р. А. Зубков, В. П. Карпунин, М. М. Крылов, В. Т. Лосиков, Л. В. Мизин, А. А. Мироненко, А. П. Михайловский, Ф. И. Новосёлов А. А. Паук, А. С. Пушкин, Б. И. Родионов, В. В. Сидоров, И. И. Тынянкин, Р. Д. Филонович, И. К. Хурс. — Москва: Военное издательство, 1990. — 511 с. — С. 493. — ISBN 5-203-00174-Х. (рос.)
• Морской энциклопедический словарь: В трех томах / Под ред. В. В. Дмитриева. — т. 3: Р—Я. — СПб: Судостроение, 1994. — 487 с. — ISBN 5-7355-0282-4. (рос.)
• К. Х. Марквард Рангоут, такелаж и паруса судов XVIII века / перевод с нем. Чебан А. А. — Ленинград: Судостроение, 1991. — 288 с. — ISBN 5-7355-0131-3. (рос.)