Фал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вибирання фала на фрегаті «Конституція»
Драйрепний фал на «Конституції»
Фали і гардель-блоки нижньої реї фрегата «Герміона»
Фал гафеля (гардель) на шхуні Adventuress

Фал (нід. val від дієслова vallen — «падати», «спускати») — снасть, призначена для підйому і спуску вітрил (бермудського грота, клівера, стакселя і інших), окремих деталей рангоуту (приміром, рей, стеньг, гафелів), прапорів, вимпелів і т. ін. Фали, використовувані на суднах і кораблях, належать до рухомого такелажу.

Опис[ред. | ред. код]

Як фали застосовуються металеві, синтетичні або рослинні троси. Фал зазнає великого навантаження при роботі.

Фали рей конструктивно поділяються на драйрепні і гардельні. Драйрепний фал кріпиться до середини реї (у нижніх рей і марса-рей драйрепи є подвійними), проходить через закріплені на топі нерухомі блоки (або шків-гати езельгофтів або чиксів) і спускається на палубу, де кріпиться до оковки верхнього (рухомого) гардель-блока. Нижній (нерухомий) гардель-блок кріпиться гаком до обуха на палубі; крім того, замість нижнього гардель-блока міг використовуватися фал-кнехт — встановлений на палубі позаду щогли чотирикутний стовп зі шків-гатами, з'єднаний з бімсом. На великих вітрильниках у нижнього блока (фал-кнехта) було зазвичай 4 шківи, у верхнього — 3. Через шківи обох гардель-блоків (або верхнього гардель-блока і фал-кнехта) проходить лопар талів. Гардельний фал кріпиться на топі, проходить через шківи нижнього (рухомого) гардель-блока, закріпленого посередині реї, й через шківи верхнього (нерухомого) гардель-блока, закріпленого на топі. Далі фал спускається на палубу, де набивається талями з 2 і 3-шківних блоків.

Фал косого трикутного вітрила кріпиться безпосередньо до нього: до кута, який називається фаловим кутом.

Залежно від призначення фали отримують додаткове найменування, наприклад, дирик-фал, клівер-фал, стаксель-фал, сигнальний фал та ін. Фал для підйому нижніх рей і гафелів називається гардель, він часто споряджається талями (за рангоутними деревами розрізняють фока-гардель, грота-гардель, гафель-гардель).

Фали для підйому прапорів (сигнальні фали, флагфали) являють собою ліні, що звиваються в три пасма з 12, 9 або 6 ниток, також часто виконуються плетеними. Каболки сигнальних фалів роблять товстішими, ніж в інших фалів[1][2].

Для з'єднання прапора з фалом використовується карабін або клевант — невеликий дерев'яний брусочок циліндричної форми з круглою виточкою (кіпом) посередині, прикріплений до троса (як ґудзик-цурочка).

Інше застосування[ред. | ред. код]

Воднолижний фал — плавучий трос з синтетичних волокон, споряджений руків'ям на одному кінці і кріпиться другим кінцем до пілона на катері. Служить для буксирування спортсменів-воднолижників. Аналогічно використовується в гідрофойлі, вейксерфі, вейскейті і вейкборді.

Часто фалом називають страхувальний трос (наприклад, трос для кріплення витяжного пристрою парашута до літака, космонавта — до космічного корабля при виході у відкритий космос).

Буксирним фалом називається трос, що використовується при аеробуксируванні планерів. Яким з'єднується планер і літак-буксирувальник.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фалы сигнальные // [Фалы сигнальные Толковый Военно-морской Словарь]. — 2010. (рос.)
  2. Самойлов К. И. Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Морской Словарь, М, Военное издательство МО СССР, 1959
  • Морской Энциклопедический Словарь, Л-д, «Судостроение», 1991, ISBN 5-7355-0280-8

Посилання[ред. | ред. код]