Януш Панченко
| Януш Олександрович Панченко | |
|---|---|
 | |
| Народився |
26 червня 1991 (32 роки) Херсон |
| Країна |
 Україна |
| Національність | ром |
| Галузь | етнографія, історія |
| Науковий керівник | Андрєєв Віталій Миколайович |
Януш Олександрович Панченко (26 червня 1991, Херсон) — український етнограф ромського походження[1], спеціаліст з культури, історії та мови ромів[2][3], науковий працівник Інституту етнології Академії наук Чехії[4], експерт у складі Експертних рад Українського культурного фонду[5][6], член Консультативного органу фонду EVZ[en][7], громадський діяч, автор дитячих посібників для двомовного навчання, засновник молодіжного центра Романо Тхан, випускник Ромського освітнього фонду[8].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у консервативній ромській сім'ї сервів, осілій у першому поколінні. Родина Панченків вела кочовий спосіб життя та переміщалась по всій території Південної України. Втім, після виходу указу Президії Верховної Ради СРСР 1956 року «Про залучення до праці циган, які займаються бродяжництвом», що забороняв кочовий спосіб життя, дідусь Януша осів у селищі Мала Олександрівка, а згодом переїхав до Каховки[9].
У 2016 році Януш закінчив Національний авіаційний університет, після чого отримав ступінь магістра[10] у Херсонському державному університеті. З 2018 є аспірантом Запорізького національного університету зі спеціальності 032 — Історія та археологія (науковий керівник — д. і. н., проф. Андрєєв Віталій Миколайович).
У 2017 році заснував та очолив молодіжну ромську організацію СЦПК «Романо Тхан»[11], діяльність якої переважно спрямована на підвищення доступності та покращення якості освіти серед ромських підлітків Херсонщини. У 2021 році разом з однодумцями, почав створення ромського молодіжного центру з однойменною назвою «Романо Тхан». Ідею створення підтримав Міжнародний фонд «Відродження», яка у результаті увійшла до списку 60 найкращих ініціатив Фонду у 2021 році[12]. «Романо Тхан» став першим в Україні та на пострадянському просторі ромським молодіжним центром[13][14]. Але у результаті російського вторгнення в Україну та окупації Херсонщини центр був зламаний та зайнятий окупантами[15][16].
Януш стоїть біля витоків літератури на діалекті волохів. Пише вірші, робить переклади світової й української поезії на влахицький діалект, для якого розробив кодифікацію на основі кирилиці. Нагороджувався першим та другим місцями на Міжнародному конкурсі ромської поезії й літературних перекладів ім. Броніслави Вайс у 2019 та 2020 роках[17]. У 2023 році отримав нагороду ім. Рональда Лі за вклад у розвиток та збереження циганської мови[18]. Брав участь у проєкті Дар'ї Трегубової «Дашачитає», в рамках якого, разом із Дарією, представили авторський вірш «1944» на романі[19]. Працював соціальним педагогом у Каховській ЗОШ № 6[20] та диктором на Шведському радіо[21].
Основні праці[ред. | ред. код]
Книги
- Панченко Я. Словарь влахыцкого диалекта цыганского языка (ред. М. В. Ослон). (В роботі).
Переклади
- Kenneth N.Taylor. My first Bible in Pictures (Панченко Я., Перекладач) – Sweden: IBS (International Bible Society) Europe, 2005. – 264.
Статті
- Yanush Panchenko, Mykola Homanyuk. (2023). Servur'a and Krym'a (Crimean Roma) as indigenous peoples of Ukraine // Etnografia Polska, 67(1–2). p. 155-173.
- Mykola Homanyuk, Janush Panchenko, 2023. From a Pilfered Nail to a Stolen Tank: The Role of a Media Event in the Consolidation of the Ukrainian Political Nation // Dossier. #1. War, migration and memory, Berlin, Forum Transregionale Studien, 1/2021.
- Махотина И., Панченко Я. Традиционный костюм цыган-сэрвов и влахов // Scriptorium nostrum. — 2019. — No 1 (12). p. 254—267.
- Махотина И., Панченко Я. Традиционное жилище и элементы неоседлого быта цыган-влахов и сэрвов // Revista de etnologie și culturologie, 2019, Volumul XXVI. p. 22—30.
- Махотина И., Панченко Я. Календарная обрядность цыган-влахов и сэрвов во второй половине XX — начале XXI века // Revista de etnologie și culturologie, 2020, Volumul XXVII. p. 54—64.
Посібники та учбові матеріали
- Панченко Я., Махотина И., Дорохманов Н. Адиной тай пистрой рроманэс (русская версия). — Днепр: Середняк Т. К. — 36 c.
- Панченко Я., Махотина І., Дорохманов М. Адіной тай пістрой рроманес (українська версія). — Дніпр: Середняк Т. К. — 36 c.
Монографії
- Цыгане / отв. ред. Н. Деметер, А. Черных; Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Миклухо-Маклая РАН. — М.: Наука, 2018. — 590 с. — (Народы и культуры) [кол. авторов: Сеславинская-Смирнова М., Махотина И., Кожанов К. Панченко Я. и другие]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ "У нас сформувалося поняття Батьківщини": як роми захищають майбутнє України
- ↑ IU-Ukraine Nonresidential Scholars Program
- ↑ І жартома, і всерйоз: байки та дослідження Януша Панченка. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Staff of the Institute of Ethnology, Czech Academy of Sciences
- ↑ Експертні ради Українського культурного фонду (2022 р.). Архів оригіналу за 13 лютого 2022. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Експертні ради Українського культурного фонду (2024 р.)
- ↑ Beratungsgremium 2024
- ↑ Януш Панченко: «У своєму місті я був першим ромом, який вступив до вишу»
- ↑ Зняти завісу: як живуть молоді роми в Україні. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
- ↑ Наука й активізм: етносоціологічні дослідження ромської громади Херсонщини. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
- ↑ Суспільство циган Південного краю «Романо Тхан»
- ↑ 60 найкращих ініціатив Фонду у 2021 році
- ↑ Перший ромський молодіжний центр в Україні відкриють у Каховці
- ↑ Місце зустрічі: ромський молодіжний центр у Каховці
- ↑ Три місяці життя під окупацією. Що розповідає ромський громадський діяч про життя в окупованому Херсоні
- ↑ Life of a Roma activist under occupation. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 15 вересня 2022.
- ↑ Rezultate ediția a III-a a concursului Internațional de creație literară și traduceri «Bronisława Wajs». Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Експерт з Каховки отримав нагороду в Канаді
- ↑ #дашачитає #дашачитает Януш Панченко "1944"
- ↑ Я ж не дурак!. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Kurkeske paramichia: Shukar paramichia anda Ukraina
Джерела[ред. | ред. код]
- Тут хочу жить. Як війна розпорошила ромів півдня України та зламала мрію лідера ромської громади у Каховці. 15 грудня 2023. Інтерв'ю з Олесею Яремчук.
- «В 41-м мы прятались у русских от немцев. А сейчас прячемся у немцев от русских». Как цыгане переживают оккупацию украинских областей. 26 жовтня 2023. Інтерв'ю з Олександрою Махачевою.
- Лабіринти брехні. Як ром боровся з російськими фейками. 28 серпня 2023.
- ‘If not me, then who?': Ukraine’s Roma defy prejudice to join fight against Russian invasion. Members of marginalised minority say war effort could break down barriers in Ukrainian society. 18 січня 2023. Інтерв'ю з Даніелем Маклафліном.
- «До окупації роми Херсонщини були аполітичними. Зараз вони донатять на ЗСУ та йдуть служити. Дослідник Януш Панченко розказує, чому так сталося і чому тепер роми пишаються, що вони українські. 13 січня 2023. Інтерв'ю з Оксаною Расуловою.
- Chilling testimony of a Romani activist about Russia's occupation of Ukraine and destruction of the Romano Than center in Kherson Oblast. 30 грудня 2022. Інтерв'ю з Маріанною Максимовою, Людмилою Комар та Ґвендоліною Альберт.
- Дослідник та поет Януш Панченко: "Вираз через музику природний для ромів, а через літературу – ні". 2 серпня 2022. Інтерв'ю з Ольгою Ліцкевич.
- Pegaz Janusza Panczenki, Roma z południa Ukrainy. 21 грудня 2020. Інтерв'ю з Костянтином Чавагою[pl].
- Януш Панченко: від життя в окупації до свободи в Європі. 12 грудня 2022. Інтерв'ю з Віктором Човкою.
- Ромський поет Януш Панченко – хранитель прадавньої мови сервів та волохів. 25 жовтня 2020. Інтерв'ю з Євою Райською. [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Нацисти і печиво: історія ромського геноциду. Липень 2020. Інтерв'ю з Ксенією Чикуновою та Маргаритою Гасановою. [Архівовано 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- «Подорослішавши, я зрозумів, що Україна і є моїм домом»: інтерв'ю з ромським активістом та педагогом. 21 червня 2020. Інтерв'ю з Ксенією Чикуновою. [Архівовано 28 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Українські школи для етнічних українців, чи для українських громадян?. Червень 2020. Інтерв'ю з Галиною Юрченко.
- Ром-учитель чи вчитель-ром. Януш Панченко на межі ідентичностей. Травень 2020. Інтерв'ю з Галиною Юрченко.
- Другие ромы. Как они добились успеха и почему продолжают подвергаться дискриминации. 29 липня 2019. Інтерв'ю з Євгенією Корольовою. [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Цыган — это не профессия. 29 грудня 2016. [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.] Інтерв'ю з Ілоною Махотіною.
