Каховка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каховка
Kahovka COA.png Kahovka city fl.png
Герб Каховки Хоругва Каховки
Каховка на карті України
Каховка на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Херсонська область
Район/міськрада  ?
Рада Каховська міська рада
Код КОАТУУ 6510400000
Засноване вперше згадується у 1791.
Населення 37 266 (01.03.2014)[1]
Площа 8.3 км²
Поштові індекси 74800
Телефонний код +380-5536
Координати 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д. / 46.79778; 33.47500Координати: 46°47′52″ пн. ш. 33°28′30″ сх. д. / 46.79778° пн. ш. 33.47500° сх. д. / 46.79778; 33.47500
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Каховське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція Каховка
До станції 10 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 80 км
 - автошляхами 90 км
Міська влада
Адреса 74800, Херсонська обл., м. Каховка вул. К. Маркса, 103
Веб-сторінка http://kakhovka-rada.gov.ua/
Міський голова Карасевич Олександр Петрович

Кахо́вка  — місто обласного значення Херсонської області, адміністративний центр Каховського району. Колишній центр Каховської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.

Населення 37 тис. мешканців (2014).

Розташована на лівому березі Дніпра за 90 кілометрів від обласного центру і 10 кілометрів від однойменної залізничної станції на маршруті «ХерсонНововесела» Запорізької області.

Відома фестивалем «Таврійські ігри» та байк-рок фестивалем «Тачанка»

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятний знак на честь гетьмана Богдана Ружинського

Заснована в 1492 році кримським ханом Менглі I Гиреєм як фортеця Іслам-Кермен (кримськ. İslâm Kermen, اسلام كرمان‎; османськ. اسلام كرمان, İslâm Kirmân). Назва в перекладі означає ісламська фортеця. В українських джерелах фортеця також мала назву Аслан-Город. Фортеця неодноразово штурмувалася запорожцями — Дмитром Вишневецьким (1556), Богданом Ружинським (1576), Михайлом Дорошенком (1628), Іваном Сірком (1673). Фортеця була зруйнована Мазепою в 1695 році. У 1771 році на місці старої фортеці було побудовано Шагингирейське укріплення.

В 1791 під орудою полковника Дмитра Матвійовича Куликовського виникла сучасна Каховка, названа на честь відомих російських військових братів Миколи та Василя Каховських. Династії Куликовських та наступних власників — Панкєєвих та Тработі — перетворили її на відоме торгівельне містечко, чому немало сприяло його вигідне географічне розташування на перехресті торговельних шляхів, біля відомого колись Таванського перевозу через Дніпро. Каховка відігравала важливу роль постачальника робочої сили до великих маєтків Фальц-Фейнів, Трубецьких, Мордвинових. Саме їхні економії у ці часи визначали обличчя Таврійського краю, як важливої житниці Європи.

Станом на 1886 рік у селі мешкало 611 осіб, налічувалось 99 дворів, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, школа, 2 парових млина, 34 лавки, парова лісопильна машина, кобвасний завод, 4 лісових пристані, 4 постоялих двори, харчевня, 3 трактири, ренський погріб, 2 винних склади, відбувався 2 щорічних ярмарки та базар[2]. За 26½ верст — поштова станція, трактир, постоялий двір. За 25 верст — монастир, школа, лікарня, готель, 5 православних церквов. За 32 верст — скит, православна церква. За 30 верст — рибний завод.

Наприкінці XIX століття стало розвиватися у місті промислове виробництво. З'явилися заводи сільськогосподарських машин, пивоварний, горілчаний, лісопильний, фабрика безалкогольних напоїв.

На початку XX століття в Каховці діяли 6 шкіл, лікарня, бібліотека (одна з найстаріших в Україні), ілюзіон, народний дім, електростанція.

Бурхливі події громадянської війни вписали в літопис міста історії боїв на Каховському плацдармі. Саме з цими подіями пов'язані імена воєначальників М. Фрунзе, В. Блюхера, Д. Карбишева та відомих лідерів білого руху П. Врангеля, О. Кутепова.

Поштова печатка УНР, м. Каховка. Лютий 1919 року

У роки Великої Вітчизняної війни 3600 каховчан нагороджені орденами і медалями, з них 6 — зірками Героїв Радянського Союзу. Більше 4 тис. каховчан загинуло на полях війни.

Каховські міські голови (сучасність)[ред.ред. код]

1994–1998 — Гашенко Віктор Семенович
1998–1999 — Шкарупа Сергій Олексійович
1999–2006 — Марчук Леонід Володимирович
2006 — по сьогодні — Карасевич Олександр Петрович (переобрано на другий термін)

Економіка[ред.ред. код]

Каховка сьогодні — один з промислових центрів Херсонщини. Лідером промислового виробництва є акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування». Завод випускає сучасну електрозварювальну техніку, яка поставляється у майже 80 країн світу.

Промислове обличчя міста формують також експериментальний механічний завод, який спеціалізується на випуску експериментальних машин та обладнання для переробної і харчової промисловості, завод «Сільгоспагрегат» по ремонту дизельних двигунів і виробництву запасних частин для сільгосптехніки, флагманом харчової промисловості є ЗАТ «Чумак».

Каховська філія компанії «Каргіл» є одним з найпотужніших в Україні підприємств з переробки соняшника в олію. Миколаївське підприємство «Судносервіс» спорудило (2008–2009 рр.) в місті потужний елеватор зберігання зернових та олійних культур. Місто утримує перше місце в Україні з обсягу іноземних інвестицій на душу населення.

Усього в місті більш як 550 підприємств різних форм власності, в їх числі і малі підприємства. В цьому господарському комплексі зайнято три чверті працездатного населення міста. У загальному обсязі виробництва, виконаних робіт і наданих послуг п'яту частину становить вклад промислових підприємств міста, майже 60 відсотків підприємств малого і середнього підприємництва і бізнесу, близько 10 сфери послуг, більше 10 підприємств торгівлі і понад 5 відсотків будівельних організацій.

Малий і середній бізнес набирає у Каховці широкого розвитку. Нині він зосереджує в обіговому капіталі понад 60 відсотків активів. Це втричі більше, ніж у великих підприємств. Малий і середній бізнес динамічно розвивається, освоює ринковий простір, створює робочі місця для населення міста.

Бізнесові структури залучають у розвиток виробництва щорічно понад 12 мільйонів гривень і більше 2 мільйонів доларів зовнішніх інвестицій. Стабільно забезпечують ринок продукцією, збільшують її випуск та розширюють асортимент такі підприємства, як «Петропласт», «Металдизайн», «Став», «Паритет», «Торнадопласт», «БудМайстер», «Май», «Хімтехнологія».

Будівельна галузь представлена підприємницькими структурами та будівельними організаціями. Найпотужніші з них акціонерне товариство «Дорожньо-будівельне управління № 12», ТОВ «БудМайстер».

Освіта[ред.ред. код]

У Каховці функціонує 6 загальноосвітніх шкіл та Каховський навчально — виховний комплекс «Гімназія — спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов».

Позашкілля представлене Каховською станцією юних техніків, станцією юних натуралістів, центром дитячої творчості та дитячо-юнацькою спортивною школою.

Також у місті функціонують вісім дитячих садків та ясла-садків, серед яких вирізняються ясла-садок № 5 «Берізка» та садок «Рябінушка».

З 1969 р. в місті діє Державний професійно-технічний навчальний заклад «Каховський професійний ліцей сфери послуг».

Пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Каховки

Культура[ред.ред. код]

Каховський міський палац культури, молоді і спорту є одним із базових закладів культури області. У ньому працює 6 народних і 3 зразкові аматорські колективи, понад 10 клубів і любительських об'єднань.

Неодноразовими лауреатами обласних і республіканських фестивалей і конкурсів є вихованці школи мистецтв та народних аматорських хореографічних колективів «Надія» та «Радість».

У місті діє історичний музей, який щорічно відвідують до 10 тис. чол.

З 1992 року Каховка стала столицею міжнародного фестивалю «Таврійські ігри» — найвідомішого музичного фестивалю в Україні. Кредо фестивалю — живий звук та найкраща сцена. За 12 років на ній виступило 170 прославлених виконавців з 16 країн світу. Започаткував фестиваль народний депутат Микола Баграєв.

Видатні уродженці міста[ред.ред. код]

На честь Каховки названі[ред.ред. код]

  • Місто Нова Каховка Херсонської області.
  • Села у Миколаївському районі Одеської області, Сандиктауському районі Акмолинської області (ліквідовано у 2000 р.), Щербактинському районі Павлодарської області(Казахстан), Ромненському районі Амурської області (Росія). Село Малокаховка Каховського району Херсонської області.
  • Вулиця «Каховська» в містах України: Запоріжжя, Київ, Ясинувата, Горловка, Кременчук, Мелітополь, Мерефа Харківської області, Севастополь, Цюрупинськ, Житомир, Чернівці, Борисполь, Івано-Франківськ, Львів, Херсон, Гола Пристань, Кривий Ріг, Нікополь, Первомайськ, Василівка та Дніпрорудне Запорізької області, Миколаїв, Макіївка, Марганець, Слов'янськ Донецької області; Росії: Нижній Новгород, Нижній Тагіл, Самара, Мійськ Алтайського краю, Волгоград, Ростов-на-Дону, Шахти Ростовської області, Красноярськ, Хабаровськ, Комсомольск-на-Амурі, Чита, Оренбург, Чапаєвськ та Сизрань Самарської області, Балаково Саратовської області, Новосибірськ; Білорусі: Мінськ; Киргизстані: Бішкек; Казахстані: Алмати, Придністров'ї: Тирасполь,; Вулиця «Каховка» в містах України: Дніпропетровськ, Краматорськ; Росії: Москва.
  • Провулок «Каховський» в містах України: Керч, Житомир, Херсон, Одеса, Сімферополь, Полтава, Луганськ; Росії — Москва, Грозний, Ставрополь, Сизрань, Брянськ, Стерлітамак Республіки Башкортостан, Кінешма Івановської області, Воронеж; Білорусі: Мінськ.
  • Лінія і станція метро, а також автобусна станція у Москві.
  • Залізнична станція Одеської залізниці.
  • Ракетний катер ВМС України (знятий з озброєння у 2013 р.)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики у Херсонській області: Чисельність населення на початок місяця
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)