Ях'я II ібн Ях'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ях'я II ібн Ях'я
Помер 874
Фес, Марокко
Країна  Ідрісиди
Діяльність правитель, політик
Титул султан
Посада султан і правитель
Конфесія іслам і шиїти
Рід Ідрісиди
Батько Ях'я I ібн Мухаммад
Див. також: Ях'я II

Ях'я II ібн Ях'я (араб. يحيى الثاني بن يحيى‎‎‎; д/н–874) — 6-й імам і султан держави Ідрісидів у Магрибі в 864874 роках. Його політика привела до початку занепаду держави.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син імам і султана Ях'ї I. Відомостей про нього обмаль. 864 року після смерті батька успадкував трон. Втім не виявив бажання займатися державними справами. Напроти розділив володіння між родичами: нащадкам двоюрідного діда Умара (Бану-Умар) підтвердив володіння Ер-Рифом і Танжером, роду Бану-Абу'л-Касем надав панувати над берберськими племенами лувата і кутама, за Бану-Даудом зберіг правління над берберами-гавара, дядько Хусейн отримав землі від Феса до Атласу.

Сам султан поринув у розваги, цікавився лише розкошами. Внаслідок цього відбувається занепад держави. Це спровокувало повстання проти Ях'ї II, що втік на правий берег Фесу (андалузький), де його було вбито. Владу намагався захопити Абд аль-Рахман ібн Абу Сал аль-Джуджамі з арабів з Іфрикії. Втім удова поваленого султана закликала на допомогу свого батька — Алі з клану Бану-Умар, який захопив Фес, придушив заворушення. Після цього оголошений новим імамом і султаном.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Charles-André Julien, Histoire de l'Afrique du Nord, des origines à 1830, édition originale 1931, réédition Payot, Paris, 1994
  • Eustache, D. (1998). «Idrisids». In: Lewis, B.; Ménage, V. L.; Pellat, Ch.; Schacht, J. The Encyclopaedia of Islam — Vol. III — H-Iram. Leida: Brill