Яцек Пєхота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яцек Пєхота
пол. Jacek Piechota
Народився 28 квітня 1959(1959-04-28)[1] (64 роки)
Щецин, Польська Народна Республіка
Країна  Республіка Польща
Діяльність політик
Alma mater Szczecin University of Technologyd
Знання мов польська
Посада член Сейму Польщі[d], Minister of Labour and Social Policyd, Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[1], Minister of Economy of Polandd і Minister of Economy of Polandd
Партія Союз демократичних лівих сил і Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
Орден «На благо Республіки» Орден Білої зірки 1 ступеня орден «За заслуги» III ступеня срібний Хрест заслуги Бронзовий Хрест заслуги Медаль Комісії народної освіти Польщі

Яцек Ян Пехота, пол. Jacek Jan Piechota (нар. 28 квітня 1959, Щецин) — польський політик, у 1985—2007 був депутатом Сейму PRL i RP IX, X, I, II, III, IV i V каденції, міністром економіки в уряді прем'єр-міністра Лешека Міллера від 2001 до 2003, міністром економіки і праці у другому уряді прем'єр-міністра  Марка Белки у 2005 році. Президент Польсько-української господарчої палати.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1983 році закінчив магістратуру на Факультеті Хімічної Технології та Інженерії щецінського Політехнічного університету, отримавши ступінь інженера-хіміка. Під час навчання був членом президії ради вишу Соціалістичного Союзу Польських Студентів. У 1984—1985 роках працював вчителем хімії в VI Загальноосвітньому Ліцеї в Щецині[2]. У 1978 році він приєднався до Польської Об'єднаної Робочої Партії, був комендантом Надодрянського Загону Союзу Польського Харцерства і І секретарем первинної партійної організації Польської об'єднаної робітничої партії при штаб ескадрильї Союзу Польського Харцерства. Працював у Об'єднанні «Ординатська».

Будучи членом ПОРП засідав у Міській Національній Раді Щецина. Був депутатом Сейму ПНР і Республіки Польщі IX, X, I, II, III і IV та V скликання від ПОРП, а пізніше від Союзу лівих демократів Щецинського округу (№ 91, № 20, № 44 та № 41). Після розпуску Польської об'єднаної робочої партії до 1999 року належав до соціал-демократії Республіки Польща. Фігурував у списку Мачеревича з 1992 як зареєстрований 3 травня 1984 щецинською Службою Безпеки Таємний співпрацівник «Роберт». У люстраційній декларації Яцек Піхота спростував співпрацю з органами безпеки ПНР. До декларації не було жодних зауважень від люстраційних органів[3].

З 19 листопада 2001 до 7 січня 2003 року він обіймав посаду міністра економіки в уряді Лешека Міллера. Був заступником міністра економіки і праці в уряді Марка Белки, а після відставки Ежи Хаузнера 31 березня 2005 року зайняв його місце, ставши міністром економіки та праці.

Яцек Пєхота був членом виборчого комітету Влодзімежа Цімошевича в президентських виборах 2005 року. У 2006 році за підтримки виборчого комітету Лівих і Демократів у місцевих виборах балотувався на пост президента Щецина. У першому турі голосування зайняв 2. місце (27,91 %, 38 059 голосів), у II турі програв кандидату від «Громадянської Платформи» Пьотру Кшистку, отримавши 35,17 % підтримки (40 394 голоси)[4].

У 2007 році Яцек Пєхота не балотувався у дострокових парламентських виборах і відмовився від політичної діяльності, зайнявшись діяльністю у приватному секторі. Яцек Пєхота обіймає пост Президента Польсько-української господарчої палати, є ініціатором і співзасновником Асоціації Baltic Business Forum, яка організовує щорічно з 2009 року у Свіноуйсьці з польського боку і в Герінгсдорфі з німецької сторони економічну конференцію для бізнесу і державних структур з країн басейну Балтійського Моря і Східної Європи і є віце-президентом цієї організації. У 2011 році брав участь у виборах до Сенату в окрузі № 98, де зайняв 2. місце, отримавши 44 957 голосів (24,4 %)[5]. У 2015 був призначений віце-президентом Союзу Польських Парламентаріїв[6].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000025925&find_code=SYS&local_base=ARS10
  2. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej. II kadencja. Przewodnik, Wydawnictwo Sejmowe, Warszawa 1994, s. 134
  3. Będzie czwarte podejście do lustracji Piechoty. 24kurier.pl. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 29 грудня 2020.
  4. Geografia wyborcza - Wybory samorządowe - Państwowa Komisja Wyborcza. wybory2006.pkw.gov.pl. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2020.
  5. Obwieszczenie Państwowej Komisji Wyborczej z dnia 11 października 2011 r. o wynikach wyborów do Senatu Rzeczypospolitej Polskiej przeprowadzonych w dniu 9 października 2011 r. (Dz.U. z 2011 r. Nr 218, poz. 1295[недоступне посилання])
  6. Związek Polskich Parlamentarzystów | Władze. web.archive.org. 1 вересня 2018. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 29 грудня 2020.
  7. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №452/2013. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 30 липня 2019. Процитовано 29 грудня 2020.