Я рождена для любви
Я рождена для любви | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Мініальбом | |||||
| Виконавець | Вєрка Сердючка | ||||
| Дата випуску | 30 березня 1998 | ||||
| Жанр |
Попмузика Комедійна музика Стенд-ап | ||||
| Тривалість | 42:53 | ||||
| Мова |
Російська Українська Суржик | ||||
| Лейбл | Nova Records | ||||
| Продюсер | Юрій Нікітін | ||||
| Хронологія Вєрка Сердючка | |||||
| |||||
«Я рождена для любви» (укр. Я народжена для любові) — дебютний мініальбом українського артиста Андрія Данилка в образі Вєрки Сердючки, реліз якого відбувся 30 березня 1998 року на лейблі Nova Records.
Передісторія і реліз[ред. | ред. код]
До виходу цієї платівки протягом декількох років в Україні та Білорусі поширювалися піратські відео та аудіокасети з концертними монологами та піснями Сердючки. У 1997 році Андрій Данилко отримав пропозицію про контракт від продюсера Nova Records Юрія Нікітіна (у той час він продюсував популярну співачку Ірину Білик). Так що цей мініальбом став першим офіційним релізом Вєрки Сердючки[1][2].
Мініальбом був випущений 30 березня 1998 року в Україні на музичній касеті. Для оформлення альбому були використані фотографії Сердючки, зроблені під час зйомок «СВ-шоу».
Контент[ред. | ред. код]
Альбом містить п'ять пісень і одну аудіодоріжку з гумористичними монологами. Пісні «Ах, мамочка» і «Просто Вера» — пародії: пісня «Ах, мамочка» — пародія на популярну радянську однойменну пісню, а пісня «Просто Вера» — пародія на пісню «Просто Тая» української співачки Таїсії Повалій. Пісня «По чуть-чуть» — це мешап концертних монологів Сердючки[2].
Список пісень[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Учасники запису[ред. | ред. код]
- Андрій Данилко — вокал, слова і музика
- Аркадій Гарцман — слова
- Жан Болотов — аранжування
- Володимир Бебешко — аранжування
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Яніна Соколовська (27 жовтня 2000). Андрей Данилко: Верка Сердючка — девушка из кулинарного техникума. Известия. Архів оригіналу за 15 жовтня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
- ↑ а б Олесь Николенко (24 січня 2018). «Здрасьтє — прийшло твоє щастя»: Андрей Данилко – последний человек на Луне. Bit.ua. Процитовано 3 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
|
