801-й окремий підводний протидиверсійний загін (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
801-й окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами
Нарукавний знак загону
Країна  Україна
Вид  Військово-морські сили
Тип бойові плавці
Гарнізон/Штаб  Одеська область,
м.Одеса
Війни/битви Війна на сході України

Медіафайли на Вікісховищі

801-й окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами (801 ОЗБ ПДСЗ, в/ч А1420 (А0702)) — елітний загін бойових плавців Військово-морських сил України. До складу підрозділу входить команда боротьби з бойовими плавцями, група спеціального призначення та підрозділи забезпечення.

Загін дислокувався у Севастополі, проте після анексії Криму Росією навесні 2014 року, передислокувався до Одеси, де і продовжує виконувати поставлені завдання.

Призначення[ред. | ред. код]

Основні завдання підрозділу — охорона військово-морських баз, протидія диверсіям, тероризму та піратству. Для виконання цих завдань загін виконує як оперативно-бойові, так і планово-попереджувальні операції.

Бойові завдання:

  • пошук і знищення диверсійних баз і схованок, засобів РЕР, захист акваторій, кораблів та місць їх стоянок, гідротехнічних та ін споруд;
  • ліквідація диверсійно-розвідувальних груп;
  • захоплення і звільнення кораблів та інших об'єктів;
  • забезпечення операцій інших силових відомств;
  • пошук і знешкодження мін, перевірка стану охорони державних об'єктів;
  • участь у миротворчих операціях.

Історія[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

За роки свого існування бійці загону брали участь у багатонаціональних міжнародних навчаннях «Сі Бриз», антипіратських операціях «Океанський щит» та «Аталанта».

З початком військового вторгнення РФ до Криму у 2014 році, з 80-ти чоловік особового складу підрозділу на материкову територію України вийшло 7 військовослужбовців.[1][2] Нова дислокація підрозділу — в Одесі.

Військовослужбовці підрозділу брали участь у бойових діях на сході України. 2 березня 2015-го розвідгрупа 801-го загону заїхала до села Пищевик, де зіштовхнулася з російськими терористами. В бою один військовик загинув — старший сержант Олександр Стрелюк, другий помер дорогою до лікарні — мічман Олег Стороженко. Ще двоє були поранені, один важко.[2]

В січні 2018 року було проведено навчання загону в акваторії Одеського порту у навчально-тренувальному центрі «Лісозаводськ» за участі санітарного катера «Сокаль». Було продемонстровано досвід виявлення підводного вибухового пристрою з його знешкодженням, а також штурмові дії зі звільнення заручника, який перебуває на борту судна[3].

6 грудня 2021 року, в День Збройних Сил України, загону було вручено бойовий прапор[4].

Відбір[ред. | ред. код]

Відбір до підрозділу проходить в чотири етапи:

  • барокамера
  • співбесіда з командою до якої є бажання вступити
  • здача нормативів з фізичної підготовки
  • психологічні тести

Кандидат повинен бути діючим або демобілізованим військовослужбовцем.

До фізичної підготовки входять загальні нормативи для вступу до ЗС України (показники для військ СпП) та Тест Купера[5].

Втрати[ред. | ред. код]

  1. Тарасюк Олександр Олексійович. Загинув 24 лютого 2022 року[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 10 з гаком причин негайно рятувати «ластоногих» (801 зПДСЗ). Військова панорама. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  2. а б Игорь Федирко - 10 з гаком причин негайно рятувати... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 11 грудня 2016.
  3. Крымские "морские котики" провели учения в Одессе. http://sprotyv.info/. sprotyv.info. 26 січня 2018. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  4. У день ЗСУ в Одесі прийняли до складу флоту катери «Фастів» та «Суми» (політика). (рос.) 07.12.2021, 18:29. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
  5. Тест Купера. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 17 листопада 2018.
  6. Раїса, Щербан (4 червня 2023). Тарасюк Олександр Олексійович (29.03.1995-24.02.2022) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 28 квітня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]