Піратство

Прапор піратів у XVIII ст.

Пірати

Піратство — явище морського розбою, широко відоме ще з стародавніх часів. В минулому його роль була досить вагомою, у сучасності піратство вже не грає колишньої ролі, однак досі збереглося в деяких регіонах.

Назви

Пірати

Пірати (лат. pirata, від грец. πειρατής, пов'язане зі словом πειράω («випробувати») — ті, хто випробовує долю, загальна назва морських розбійників, які грабували кораблі й діяли як в мирний, так і у воєнний час.

Браконьєри

Браконьєри — мисливці, які готували м'ясо вбитих ними тварин. Його солили, потім підсушували і коптили на густому димі. Приготоване таким способом м'ясо було легко зберігати в умовах тропіків і воно користувалось великим попитом на Антильських островах. Браконьєри з'явились в Карибському морі в 30-х роках 17 століття, в той час, коли іспанці, захоплені золото ацтеків, майя та інків, незабаром після відкриття Нового Світу покинули свої колонії на Антільських островах, вирушивши на Американський материк. На островах вони залишили привезені ними з Європи домашніх тварин: корів, кіз, овець і свиней, які з покинутих дворів пішли в лісові хащі, поклавши там початок особливому різновиду здичавілих домашніх тварин. Саме на цих звірів полювали буканьєри - вихідці із середовища французьких моряків або корсари і пірати із загиблих кораблів, які оселились на Іспаньйолі (стара назва о. Гаїті). Займались землеробством, скотарством, вичинкою і торгівлею шкіри.

Флібустьєри

Флібустьєри (фр. flibustier, голланд. vrijbuiter — «той, який вільно грабує») — французька назва «буканьєрів». Займались виготовленням і торгівлею шкіри. Інколи займались пограбуванням рибалок в морі. Таким чином, буканьєри й флібустьєри вели більш-менш мирний та осілий спосіб життя.

Інші

Тевкри – пірати Близького Сходу в XV—XI століттях до н. е., один із народів моря.

Долопійці – давньогрецькі пірати, відомі також як сірійці, в 2 половині VI ст. до н.е. селились на острові Скірос. Основний район дій – Егейське море.

Ушкуйники – новгородські річкові пірати, які займались піратством по всій Волзі приблизно у 14 ст. н.е.

Берберзькі пірати – пірати Північної Африки, які курсовали на швидкісних суднах в Середземному морі. Крім нападів на торгові судна здійснювали також рейди і на прибережні землі з метою захоплення рабів. Базувались в портах Алжиру і Марокко, часто являючись їх реальними правителями. Довгий час з ними боровся Мальтійський орден.

Приватир (від англ.— privateer) – англійська назва капера чи корсара.

Печелінг чи флекселінг – так в Європі і в Новому Світі називали голландських каперів.

Клефти чи морські гайдуки – грецькі пірати епохи Османської імперії, які нападали в основному на турецькі кораблі.

Новітній час

• Сомалійські пірати

Джерела

• Маховский Я. История морского пиратства / Пер. с пол. В.Л.Кона. — К.: Свенас, 1992. (рос.)
• Нойкирхен Х. Пираты. — К.: Республиканский Центр духовной культуры. Общество "Знание" Украины, 1992. (рос.)

Посилання

• Сучасне піратство // Контракти, 2008
• Джеймс Ґрін. Морське піратство та його реальний вплив на Україну // Український тиждень, №16 (233), 20.04.2012