Acraea horta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Acraea horta
Acraea horta
Acraea horta
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Підродина: Heliconiinae
Рід: Acraea
Біноміальна назва
Acraea horta
(Linnaeus, 1764)
Синоніми
* Papilio horta Linnaeus, 1764
  • Acraea horta ab. conjuncta Blachier, 1912
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Acraea horta
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acraea horta

Acraea horta Linnaeus, 1764, акрея горта, акрея садова — денний метелик підродини Heliconiinae родини сонцевики. Ареал охоплює Південну Африку.

Опис[ред.ред. код]

Розмах крил від 45 до 50 мм для самців і 49-53 міліметри для самиць. Передні крила в особин обох статей майже прозорі. Задні крила самців яскраві, червоно-чорні. У самиць — від світло-брунатних до жовтих і жовтогарячих. Колір залежить від ступеню окислення пігменту ксантоматіну.

Гусениця і лялечка Acraea horta

Спосіб життя[ред.ред. код]

Активні весь рік. Яйця відкладають щільним шаром, одне до іншого, до 200 яєць в одній кладці.[1] Гусениці вкриті отруйними розгалуженими шипами. Живляться отруйним диким персиком (Kiggelaria africana[en]), пасифлорами, Tacsonia. Метелик також неїстівний. Тканини гусені і метелика містять ціаноглікозид гінокардин, який комаха отримує, поїдаючи листя дикого персика.[2]

Ціаноглікозид гінокардин, який робить комах отруйними

Незважаючи на отруйність, виявлено значну клькість паразитів акреї, зокрема на гусені живляться їздці Apanteles acraea і Charops sp., на лялечці паразитують хальцидіда Brachymeria kassallensis і мухи-тахіни (Tachinidae)[3]

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається в Південній Африці, Зімбабве. Літає в парках, садах, вологих місцях.

Модельний об'єкт генетики[ред.ред. код]

Генетику метелика досліджував відомий ембріолог Борис Балінський. Він встановив, що колір крил самиць не детермінований генетично, а змінюється в рамках норми реакції. Також він досліджував вплив мутагенезу на зміну рисунку крапок на крилах метеликів.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]