Arrow 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Arrow 3
Тип Екзоатмосферна Гіперзвукова протибалістична ракета
Історія виробництва
Виробник Israel Aerospace Industries, Боїнг
Виготовлення 2017–дотепер
Характеристики
Двигун Двоступенева
Практична межа >100км
Швидкість Гіперзвукова[1]
Пускова
платформа
 Шахтна пускова установка
Arrow 3 у Вікісховищі

Arrow 3 або Хец 3 (івр. חֵץ 3‎, pronounced [ˈχet͡s]) — екзоатмосферна гіперзвукова протибалістична ракета, спільно фінансована, розроблена та вироблена Ізраїлем і Сполученими Штатами. Здійснюється Israel Aerospace Industries (IAI) і Boeing і контролюється «Хома» Міністерства оборони Ізраїлю (івр. חומה‎, pronounced [χoma], «вал») адміністрації та Агентства протиракетної оборони США. Він забезпечує позаатмосферне перехоплення балістичних ракет (на ділянці траєкторії космічного польоту), включаючи міжконтинентальні балістичні ракети (МБР)[2][3] з ядерними, хімічними, біологічними або звичайними боєголовками. Завдяки можливостям двигуна він може змінювати напрямки, дозволяючи повертатися, щоб побачити супутники, що наближаються[4]. Заявлена дальність польоту ракети становить до 2,400 км[5].

За словами голови Ізраїльського космічного агентства, Arrow 3 може служити протисупутниковою зброєю, що зробить Ізраїль однією з небагатьох країн світу, здатних збивати супутники[4].

Передумови[ред. | ред. код]

У серпні 2008 року уряди Ізраїлю та Сполучених Штатів почали розробку компонента верхнього рівня для командування ППО Ізраїлю, відомого як Arrow 3, «з коефіцієнтом убивства близько 99 відсотків»[6]. Розробка заснована на дослідженні визначення архітектури, проведеному в 2006—2007 роках, яке визначило необхідність інтеграції компонента верхнього рівня в систему оборони від балістичних ракет Ізраїлю. За словами Ар'є Герцога, тодішнього директора Ізраїльської організації протиракетної оборони (IMDO), основним елементом цього верхнього рівня буде екзоатмосферний перехоплювач, який спільно розроблять IAI і Boeing[7].   Новий компонент також вимагатиме інтеграції можливостей виявлення, відстеження та розрізнення на більшій відстані, крім того, що забезпечують радари «Green Pine» і «Super Green Pine», які використовуються в Arrow 2. Серед передових датчиків, які розглядаються для майбутньої багаторівневої системи Ізраїлю, є бортові електрооптичні датчики, розгорнуті на високолітаючих безпілотних літальних апаратах, і майбутні покращені радари «Green Pine», а також радар AN/TPY-2, який уже розгорнуто в Ізраїлі, і керувався силами США[7][8].

Багатомільярдна програма розвитку Arrow є спільною розробкою Ізраїлю та Сполучених Штатів.

Внески США в програму Arrow 3 за фінансовий рік. Цифри в мільйонах доларів США.
2008 рік 2009 рік 2010 рік 2011 рік 2012 рік 2013 рік 2014 рік 2015 рік 2016 рік 2017 рік
20,0[9] 30,0[9] 50.036[9] 58 966[9] 66 220[9] 74 700[9] 74 707[9] 74 707[9] 89 550[9] 204 893[10]
2018 рік 2019 рік 2020 рік 2021 рік 2022 рік 2023 рік 2024 рік 2025 рік 2026 рік 2027 рік
310,0[10] 80,0[10] 55,0[10] 77,0[10]

Розробка[ред. | ред. код]

Запуск Arrow 3 у лютому 2013 року.
An exo-atmospheric interception on December 10, 2015.

IAI розпочала попередні випробування Arrow 3 у 2011 році. Компанія не буде уточнювати, які тести були проведені, але вони є частиною підготовки до повного випробування[11]. 23 січня 2012 року Міністерство оборони Ізраїлю опублікувало фотографії та відео нещодавніх успішних випробувань з авіабази Пальмахім. Під час випробувань був запущений макет ракети-перехоплювача для перевірки пускової та рухової установки, а також інших датчиків стеження[12].

23 січня 2012 року IAI оголосила про угоду про спільну роботу над Arrow 3 з Boeing[13]. Boeing відповідає за 40-50 відсотків виробництва Arrow 3. Очікуваний вміст включає в себе корпуси автомобілів, кожух, каністру, сейфи та пристрої запалювання, пристрої живлення (батареї) та інерційні навігаційні блоки, а також кілька комплектів авіоніки, приводів і клапанів[14].

25 лютого 2013 року з авіабази Палмахім було проведено випробування Arrow 3. Під час запуску випробували систему керування та двигуни ракети. За словами високопоставленого джерела в обороні, ракета досягла гіперзвукової швидкості та досягла висоти 100 км, входячи в простір. Він слідував за різними об'єктами, наприклад зірками, і набирав висоту. Його двигун зупинився через шість хвилин[15].

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

Ізраїльська аерокосмічна промисловість оголосила в червні 2009 року, що запатентований[16] метод екзоатмосферного перехоплення Arrow 3 включає двоступеневий перехоплювач, як і Arrow 2, але виключно на основі технології hit-to-kill[17]. На відміну від більшості транспортних засобів убивства, які використовують рідинний або газовий двигун, новий ізраїльський транспортний засіб убивства буде приводитися в рух звичайним ракетним двигуном, оснащеним соплом вектора тяги[8]. Він також буде оснащений карданним механізмом самонаведення для покриття півсфери. Вимірюючи зону прямої видимості самонаведення відносно руху машини, вбивча машина використовуватиме пропорційну навігацію, щоб відхилити свій курс і точно вирівнятися з траєкторією польоту цілі[8]. Джозеф Хассон, головний конструктор ракет в IAI, який запатентував нову машину вбивства разом зі своєю колегою Галею Голднер, каже, що концепція є відносно простою, надійною та недорогою та базується на зрілих технологіях. Крім того, здатність і маневреність машини для вбивства зменшують потребу в системах виявлення та відстеження, які зазвичай супроводжують дистанційні вбивства за допомогою датчиків позаатмосфери[8]. IAI показала повнорозмірну модель ракети Arrow 3 і її вбивчої машини на Паризькому авіасалоні в червні 2009 року[18].

Arrow 3 має бути здатний перехоплювати балістичні ракети, особливо ті, що несуть зброю масового знищення[19], на висотах понад 100 км[20], і в більших діапазонах[9]. Він також може бути корабельним[21]. Arrow 3 швидший[9] ніж Arrow 2 і трохи менший,[8] важить майже половину[22].

Очікується, що батарея Arrow 3 перехопить залпи більше п'яти балістичних ракет протягом 30 секунд. Arrow 3 можна запустити в простір до того, як буде відомо, куди спрямовується цільова ракета. Коли мета та її курс ідентифіковані, перехоплювач Arrow перенаправляється за допомогою свого сопла вектора тяги, щоб закрити розрив і провести перехоплення «тіло до тіла»[23].

Arrow 3 може мати знижену 30-річну вартість життєвого циклу[18]. Вона повинна використовувати ту саму систему запуску, що й Arrow 2[13]. За повідомленнями, це коштуватиме 2–3 мільйони доларів за одиницю[24], тоді як вартість програми оцінюється приблизно в 700—800 мільйонів доларів за три роки[25].

Виробництво[ред. | ред. код]

Stark, американська дочірня компанія Israel Aerospace Industries, була обрана для виробництва каністр для Arrow 3 і здійснила першу поставку у вересні 2018 року[26].

Розгортання[ред. | ред. код]

Як повідомляє Jane's Defense Weekly, у зверненні, яке описує розширення об'єкта ВПС Ізраїлю в Таль-Шахарі, приблизно на півдорозі між Єрусалимом і Ашдодом, поблизу Бейт-Шемеша, вказується, що майже напевно його використовуватимуть для чотирьох пускових установок Arrow 3 на ділянках, розрізаних навколишні пагорби. Орієнтовна дата завершення — приблизно кінець 2014 року[27]. Кожна з чотирьох пускових установок матиме по шість ракет, загалом 24 перехоплювачі[27]. Плани щодо бази були оприлюднені під час звичайного конкурсу контрактів Міністерства оборони Сполучених Штатів[28]. 18 січня 2017 року Arrow 3 було оголошено працездатним[29].

Експорт[ред. | ред. код]

  • Азербайджан Азербайджан — розглядав можливість придбання системи під час 2021 tensions with Iran[30]
  • Німеччина Німеччина — розглядає можливість придбання системи захисту від російських ракет.[31] Однак продаж був заблокований Сполученими Штатами.[32] 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Israel successfully tests Arrow 3 missile defense.
  2. ↑ Israel Introduces Arrow-3 Missile Interceptor System.
  3. ↑ Arrow 3 (Israel).
  4. ↑ а б Opall-Rome, Barbara (9 листопада 2009). Israeli experts: Arrow-3 could be adapted for anti-satellite role (PDF). Imaginova SpaceNews.com: 16. Процитовано 9 листопада 2011.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Foss, Christopher; O’Halloran, James. Jane's Information Group. Land Warfare Platforms: Artillery and Air Defence 2012–13 (Arrow Weapon System): 692—695.
  6. ↑ Israel profile: Missile overview: Missile Chronology (PDF). Nuclear Threat Initiative. January 2010. Процитовано 3 квітня 2012.
  7. ↑ а б Israel, U.S. to embark on collaborative 'upper-tier' missile intercept program to include Arrow 3 and land-based SM-3 missiles. Defense Update. Процитовано 19 серпня 2009.
  8. ↑ а б в г д Eshel, David (8 лютого 2010). Israel upgrades its antimissile plans. Aviation Week & Space Technology. Процитовано 13 лютого 2010.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м Sharp, Jeremy M. (22 грудня 2016). CRS report for Congress: U.S. foreign aid to Israel (PDF). www.everycrsreport.com. Процитовано 9 березня 2018.
  10. ↑ а б в г д Sharp, Jeremy M. (16 листопада 2020). CRS report for Congress: U.S. foreign aid to Israel (PDF). Federation of American Scientists. Процитовано 12 грудня 2020.
  11. ↑ Egozi, Arie (2 серпня 2011). Arrow-3: a totally different layer of protection. Flightglobal.com. Процитовано 4 серпня 2011.
  12. ↑ Defense Ministry conducts first test of "Arrow 3" system. Israel Defense Forces. 24 січня 2012. Процитовано 24 січня 2012.
  13. ↑ а б Ben David, Alon (26 січня 2012). Boeing links up with IAI on Arrow-3. Aviation Week & Space Technology. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 27 січня 2012.
  14. ↑ Arrow II brochure (PDF). Boeing. March 2008. Процитовано 19 серпня 2009.
  15. ↑ Lappin, Yaakov (25 лютого 2013). Israel successfully tests Arrow 3 missile defense. The Jerusalem Post. Процитовано 25 лютого 2013.
  16. ↑ [1], "Exo atmospheric intercepting system and method" .
  17. ↑ IAI develops Arrow 3 interceptor in response to longer range threats. Israel Aerospace Industries. 10 червня 2009. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 19 серпня 2009.
  18. ↑ а б Richardson, Doug (9 липня 2009). IAI exhibits full-size Arrow 3 at Paris. Jane's Information Group. Процитовано 19 серпня 2009.
  19. ↑ Arrow 3 brochure (PDF). Israel Aerospace Industries. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2013. Процитовано 25 березня 2012.
  20. ↑ Ben-Yishai, Ron (8 липня 2008). US to help Israel develop Arrow-3. Ynetnews. Процитовано 19 серпня 2009.
  21. ↑ Greenberg, Hanan (27 травня 2010). Arrow 3: The new generation. Ynetnews. Архів оригіналу за 29 May 2010. Процитовано 27 травня 2010.
  22. ↑ Opall-Rome, Barbara (22 березня 2010). Iran threat speeds Arrow-3 effort. Defense News. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 22 березня 2010.
  23. ↑ Fulghum, David (3 вересня 2012). Higher-altitude Arrow design to show its potential. Aviation Week & Space Technology. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 3 вересня 2012.
  24. ↑ Eyeing Iran, Israel slates missile shield for 2015. Ynetnews. Reuters. 15 листопада 2010. Процитовано 15 листопада 2010.
  25. ↑ Israel asks U.S. to support Arrow-3. Defense Update. Процитовано 19 серпня 2009.
  26. ↑ First Arrow-3 anti-ballistic missile canister delivered to IAI. Defense World. 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
  27. ↑ а б Binnie, Jeremy (2013). Israeli BMD facility details revealed. Jane's Information Group. Процитовано 1 червня 2013.
  28. ↑ Frenkel, Sheera (3 червня 2013). U.S. publishes details of missile base Israel wanted kept secret. The Miami Herald.
  29. ↑ Israel deploys 'Star Wars' missile killer system. Reuters. 18 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
  30. ↑ Azerbaijan may purchase Hetz 3 anti-ballistic missile system from Israel. aze.media. 4 жовтня 2021.
  31. ↑ Germany mulls purchase of Israel's Arrow 3 anti-ballistic missile system. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 27 березня 2022.
  32. ↑ US blocks Israeli air defense system sale to Germany. thecradle.co (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Arrow_3&oldid=42326836