Dehumanizer
Dehumanizer | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | |||||||
| Студійний альбом | |||||||
| Виконавець | Black Sabbath | ||||||
| Дата випуску | 22 вересня 1992 | ||||||
| Записаний | кінець 1991 — початок 1992 | ||||||
| Жанр | хеві-метал, хард-рок | ||||||
| Тривалість | 51:50 | ||||||
| Мова | англійська | ||||||
| Лейбл |
I.R.S. Records[en] Reprise Records (США, Канада) | ||||||
| Продюсер | Reinhold Mack | ||||||
| Хронологія Black Sabbath | |||||||
| |||||||
| Сингли з Dehumanizer | |||||||
| |||||||
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic |    [1]
|
| Entertainment Weekly | B+[2] |
| Classic Rock |   [3]
|
Dehumanizer — шістнадцятий студійний альбом гурту Black Sabbath, представлений 22 вересня 1992 року на лейблі I.R.S. Records[en]. Це перший альбом гурту за більш ніж 10 років, у записі якого взяв участь вокаліст Ронні Джеймс Діо та барабанщик Вінні Аппісі, а також після 9-річної перерви повернувся басист Гізер Батлер.[4]
Альбом було перевидано разом із додатковим контентом 7 лютого 2011 року.[5]
Про альбом[ред. | ред. код]
У грудній 1990 року після останніх виступів туру на підтримку альбому «Tyr» у Black Sabbath повернувся Батлер. Опісля виникла ідея записати альбом із Діо, так як у Батлера був із ним спільний виступ.[6] Після зустрічі Айоммі із Діо зайшла мова про спільний проєкт. Діо хотів залучити до запису барабанщика Саймона Райта, однак Айоммі запропонував кандидатуру Козі Пауелла. Пізніше сам Айоммі згадував: «Це було дивно, адже Ронні і Козі грали разом в Rainbow і тоді не ладили. У підсумку, ми зупинились на Козі, і розпочали писати матеріал для майбутнього Dehumanizer'а».[6] Як наслідок, між Діо та Козі розпочались конфлікти, після чергового з яких Ронні повернувся у Лос-Анджелес і на час його відсутності був запрошений Тоні Мартін.[6] Після повернення Діо із Козі стався нещасний випадок під час верхової їзди, який закінчився для Козі переламаним стегном. У зв'язку із неможливістю працювати, на місце Козі був запрошений Вінні Аппісі, котрий вже грав у гурті протягом 1980-82 років.
Айоммі розповідав, що навіть після цього робота йшла важко і відчувався дискомфорт, а під час запису траплялись напружені моменти.[6] Тим не менше матеріал для альбому був відібраний і для його запису по ініціативі Діо був запрошений Рейнольд Мек, відомий своїми роботами із Queen та ELO. Процес запису зайняв близько 6 тижнів.[6]
Список пісень[ред. | ред. код]
| # | Назва | Тривалість |
|---|---|---|
| 1. | «Computer God» | 6:10 |
| 2. | «After All (The Dead)» | 5:37 |
| 3. | «TV Crimes» | 3:58 |
| 4. | «Letters from Earth» | 4:12 |
| 5. | «Master of Insanity» | 5:54 |
| 6. | «Time Machine» | 4:10 |
| 7. | «Sins of the Father» | 4:43 |
| 8. | «Too Late» | 6:54 |
| 9. | «I» | 5:10 |
| 10. | «Buried Alive» | 4:47 |
| Додаткова композиція американського видання | ||
|---|---|---|
| # | Назва | Тривалість |
| 11. | «Time Machine» | 4:18 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ AllMusic Review by Bradley Torreano. http://www.allmusic.com. Архів оригіналу за 8 березень 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- ↑ Dehumanizer; Mad Hatter. http://www.ew.com. 14 серпня 1992. Архів оригіналу за 6 листопад 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
- ↑ Dome, Malcolm (лютий 2011). Black Sabbath - Dehumanizer. Classic Rock. Т. 154. Лондон, Велика Британія: Future plc. с. 88.
- ↑ Vinny Appice Interview / Black Sabbath Drummer on Kill Devil Hill (англ.) . 24 березня 2012. Архів оригіналу за 6 листопад 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
- ↑ Dehumanizer Deluxe Edition Announced (англ.) . 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 22 листопад 2012. Процитовано 2 листопада 2016.
- ↑ а б в г д Iommi, Tony (2011). It's Heaven and Hell again. Tony:Iron Man. Т. 416. Perseus Books/DeCapo Press. с. 69.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Dehumanizer» [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] на Discogs
|
Це незавершена стаття про музичний альбом. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
