Echeveria agavoides

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Echeveria agavoides
Echeveria agavoides на ринку квітів, Франція
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Рід: Ечеверія (Echeveria)
Вид:
E. agavoides
Біноміальна назва
Echeveria agavoides
(Lem., 1863)

Echeveria agavoides — вид квіткових рослин роду ечеверія (Echeveria) родини товстолистих (Crassulaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Echeveria agavoides — сукулентна багаторічна трав'яниста рослина. Висота стебла у старому віці — до 15 см. Листя в щільній розетці, довгасте, 6,5—9 см завдовжки, 2,5—5 завширшки, сріблясто-світло-зелене з червоним кінчиком[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Ба́тьківщиною виду Echeveria agavoides є скелясті райони Мексики, особливо в штатах Сан-Луїс-Потосі, Ідальго, Гуанахуато та Дуранго. Також вирощується як декоративна рослина.

Таксономія[ред. | ред. код]

Вид Echeveria agavoides в 1863 році описав французький ботанік та письменник Шарль Антуан Лемер.

Швейцарський ботанік Альфонс Декандоль у 1828 році назвав рід сукулентних рослин, до яких належить описуваний вид, на честь Атанасіо Ечеверрії (ісп. Atanasio Echeverría), мексиканського художника та натураліста XVIII століття, який ілюстрував книжки з флори Мексики[2]. Видова назва agavoides в перекладі означає «схожа на агаву». Буквально ечеверія агавова, агавоподібна.

Синоніми[ред. | ред. код]

  • Cotyledon agavoides (Lem) Baker 1869
  • Urbinia agavoides (Lem) Rose 1903
  • Echeveria yuccoides Morren 1874
  • Urbinia obscura Rose 1903
  • Echeveria obscura (Rose) A. berger 1930

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Удалова Р. А. Агавы, алоэ и другие суккуленты. — С. 107.
  2. Scientific Expedition in Mexico 1787–1804. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 8 січня 2014.

Література[ред. | ред. код]

  • Удалова Р. А. Агавы, алоэ и другие суккуленты. — СПб.: Агропромиздат, 1994. — ISBN 5-86466-012-4.

Посилання[ред. | ред. код]