Helictochloa versicolor

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Helictochloa versicolor
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Helictochloa
Вид:
H. versicolor
Біноміальна назва
Helictochloa versicolor
(Vill.) Romero Zarco, 2011

Helictochloa versicolor — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Західній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічник. Стебла 15–40 см завдовжки. Листові піхви на більшій частині своєї довжини трубчасті. Язичок 3–5 мм завдовжки, гострий. Листові пластинки 5–20 см завдовжки й 2–4.5 мм ушир, сизі, гладкі. Суцвіття — відкрита й лінійна чи довгаста волоть, 3–8 см завдовжки. Колосочки складаються з 4–6 плідних квіточок, довгасті, стиснуті збоку, 10–12 мм завдовжки. Колоскові луски схожі, блискучі, еліптичні, 1-кілеві, 3-жилкові, з гострою верхівкою; нижня — 6–8 мм завдовжки, верхня — 9–12 мм завдовжки. Родюча лема зворотно-яйцювата, 8–11 мм завдовжки, без кіля, 5–7-жилкова, вершина зубчаста, остиста. Верхівкові безплідні квіточки, схожі на плодючі, але недорозвинені. Зернівка волосиста на верхівці[1].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі й Західній Азії (Австрія, Болгарія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Італія, Північний Кавказ, Польща, Румунія, Іспанія, Швейцарія, Південний Кавказ, Туреччина, Україна, колишня Югославія)[1][2].

В Україні росте на високогірних луках у субальпійському та альпійському поясах на висоті 1200–1900 м — у Карпатах, переважно у сх. ч., часто[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 09.06.2022. (англ.)
  2. Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.06.2022. (англ.)
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 442.