Homo homini lupus est

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Homo homini lupus est (Homo homini lupus) — латинський вислів, українським перекладом якого є вислів «людина людині вовк». Цей вираз стосується крайнього егоїзму людини. Давньоримський письменник Плавт (250 до н. е. — 184 до н.е) вживає ці слова в своїй комедії «Осли» (лат. Asinaria):

Numqu(am) hódi(e) induces út tibi cred(am) hóc argent(um) ignóto.

Lupus ést hom(o) homini, nón homo, quom quális sit non nóvit.[1][2]

На противагу, Сенека Молодший писав, що «людина є священним для людини» (лат. Homo, sacra res homini)[3]. Ці обидва афоризми англійський філософ Томас Гоббс використав у своїй праці De Cive (1651):

Якщо говорити неупереджено, обидва вислови є вельми правдивими; людина людині є як Бог; і людина людині є справжнім вовком. Перше правдиве, якщо ми порівняємо громадян між собою; і друге [правдиве], якщо ми порівняємо міста
Оригінальний текст (англ.)

To speak impartially, both sayings are very true; That Man to Man is a kind of God; and that Man to Man is an arrant Wolfe. The first is true, if we compare Citizens amongst themselves; and the second, if we compare Cities.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Чекалюк В. Короткий Етимологічний словник фразеологічних виразів української мови. Сідней, 1988