ICE 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ICE 3
ICE 3 Oberhaider-Wald-Tunnel.jpg
ICE 3 на високошвидкісній залізничній лінії Кельн-Франкфурт-на-Майні
Основні дані
Роки виробництва 1997 - наш час
Країна виробництва Німеччина Німеччина
Виробник Siemens, Bombardier
Побудовано поїздів 84
Країна експлуатації Німеччина Німеччина, Швейцарія Швейцарія, Франція Франція, Австрія Австрія, Нідерланди Нідерланди, Бельгія Бельгія
Роки експлуатації 2000 — нині
Ширина колії 1435 мм
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
змінний 25 кВ 50 Гц, змінний 15 кВ 16,7 Гц, постійний 1,5 кВ, постійний 3 кВ
Маса 409 т, 435 т (в залежності від модифікації)
Конструкційна швидкість 330 км/год
Пасажиромісткість 356/362 осіб
Довжина вагона 200,84 м
Ширина 2950 мм
Висота 3890 мм
Матеріал вагона алюміній
Тип ТЕД асинхронний


ICE 3 — третій серійний німецький швидкісний електропоїзд сімейства ICE. Чотири поїзди ICE International, належать Nederlandse Spoorwegen . На основі ICE 3 Siemens розробив новий тип поїзда Siemens Velaro.

50 з 67 одиниць працюють в Німеччині (BR 403). 17 одиниць (у тому числі чотири з Nederlandse Spoorwegen) є сумісним з іншими системами і працюють в Амстердамі та Брюсселі (BR 406).

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Michael Krische: ICE — InterCityExpress — ICE 1 · ICE 2 · ICE 3 · ICE TD · ICE T · ICE S, GeraNova Verlag, ISBN 3-7654-7110-0
  • Heinz Kurz: InterCityExpress. Die Entwicklung des Hochgeschwindigkeitsverkehrs in Deutschland. EK-Verlag, Freiburg 2009, ISBN 978-3-88255-228-7