Petaurista leucogenys
| Petaurista leucogenys | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Petaurista leucogenys Temminck, 1827 | ||||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Petaurista leucogenys — вид гризунів родини вивіркових (Sciuridae).
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік Японії. Трапляється на островах Кюсю, Хонсю та Сікоку. Живе в бореальних вічнозелених або субальпійських лісах.
Опис[ред. | ред. код]
Тіло завдовжки 36—46 см. Хвіст такої ж довжини, що й тіло. Вага — близько 1,2 кг. Забарвлення спини варіює від червонувато-кричневого до майже чорного, черева — від сіро-жовтого до білого. Як всі летяги, має літальну перетинку між передніми і задніми лапками та хвостом.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Активна вночі. Живиться листям, фруктами, насінням. Використовує для їжі близько 45 видів рослин. Завдяки перетинці між лапами може ширяти між деревами на відстань до 160 м (переважно 20—30 м). Статевої зрілості досягає у віці двох років[2]. Спаровуються навесні. Під час спаровування, після еякуляції, самець виробляє зі свого статевого члена липкий білок, який стає твердим і блокує піхву самиці. Це зупиняє витікання сперми і збільшує шанси на запліднення. Це також заважає іншим самцям спаровуватися з тією ж самицею. Однак інші самці можуть видалити пробку. Вагітність триває близько 74 днів. На початку осені самиця народжує одне-двоє дитинчат.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cassola, F. (2016) Petaurista leucogenys: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 16 березня 2020
- ↑ Kawamichi, Takeo. «The age of sexual maturity in Japanese giant flying squirrels, Petaurista leucogenys [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.].» Mammal Study 22.1+ 2 (1997): 81-87.
- ↑ Kawamichi, Takeo. «Biannual reproductive cycles in the Japanese giant flying squirrel (Petaurista leucogenys) [Архівовано 2 червня 2018 у Wayback Machine.].» Journal of Mammalogy 91.4 (2010): 905—913.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
