Сікоку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| ██ Сікоку | |
| 四国 | |
|
о. Сікоку
|
|
| Острів Сікоку на карті Японії | |
Сіко́ку (яп. 四国, しこく, сікоку, «чотири країни») — найменший з великий острів Японського архіпелагу. З півночі, сходу і зходу омивається Внутрішнім японським морем, а з півдня — Тихим океаном.
Слово «Сікоку» має подвійне смислове навантаження. У вузькому значенні ним позначають лише острів Сікоку. У широкому значенні — регіон Сікоку, який включає окрім власне острова Сікоку сусідні малі острови. У давнину регіон Сікоку входив до складу краю Нанкайдо.
Зміст |
[ред.] Адміністративний поділ
Острів Сікоку поділений на 4 префектури. До другої половини 19 століття він поділявся на 4 провінції.
| ~ |  |
 |
Центр | Провінція | Площа | Населення | Густота | Код |
 |
Ехіме | 愛媛県 | Мацуяма | Ійо | 5 677,55 | 1 444 742 | 254,5 | JP-38 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
Каґава | 香川県 | Такамацу | Санукі | 1 876,51 | 1 002 942 | 534,5 | JP-37 |
 |
Коті | 高知県 | Коті | Тоса | 7 105,13 | 781 862 | 110 | JP-39 |
 |
Токусіма | 徳島県 | Токусіма | Ава | 4 146,55 | 793 278 | 191,3 | JP-36 |
[ред.] Географія
[ред.] Природа
Площа Сікоку — 18.298,86 км² [1]. Рельєф острова переважно гористий. Гори, які простягаються з заходу на схід, ділять Сікоку на два субрегіони. Перший, північний, виходить до Внутрішнього японського моря, а другий, південний, — до Тихого океану. Найвищою точкою Сікоку є гора Ісідзуті (1982 м) у префектурі Ехіме. В районі узбережжя переважають рівнини, найбільшою з яких є Токусімська. Річна сітка острова густа. Ріка Йосіно є найбільшою водяною артерією острова, протяжність якої сягає 194 км.
Клімат Сікоку різниться від субрегіону. У північній частині переважає середземноморський, а у південній — субтропічний мусонний клімат.
Опади бувають частими, особливо влітку на час приходу тайфунів. Завдяки ним збагачуються ліси Сікоку, що вважаються одними з найзеленіших в Японії.
|
  |
|
| Фізична карта Сікоку |
[ред.] Моря
|
||
| Море Харіма | (播磨灘) | — префектури Токусіма та Каґава. |
| Море Хіуті | (燧灘) | — префектури Ехіме та Каґава. |
| Море Ійо | (伊予灘) | — префектура Ехіме. |
| Море Ува | (宇和海) | — префектура Ехіме. |
| Протока Наруто | (鳴門海峡) | — префектура Токусіма. |
| Протока Кії | (鳴門海峡) | — префектура Токусіма. |
| Протока Бунґо | (豊後水道) | — префектура Ехіме. |
|
||
| Затока Тоса | (土佐湾) | — префектура Коті. |
[ред.] Гори
|
||||
| Ісідзуті | (石鎚山) | — 1982 м; | префектура Ехіме. | ~ Найвищий пік Західної Японії |
| Цуруґі | (剣山) | — 1955 м; | префектура Токусіма. | |
| Камеґаморі | (瓶ヶ森) | — 1896 м; | префектури Ехіме та Коті. | |
| Міуне | (三嶺) | — 1893 м; | префектури Токусіма та Коті. | |
| Сасаґаміне | (笹ヶ峰) | — 1859 м; | префектури Ехіме та Коті. | |
|
||||
| Рюо | (竜王山) | — 1060 м; | префектури Токусіма та Каґава. | |
[ред.] Річки
| Йосікава | (吉野川) | — префектура Коті → префектура Каґава. |
| Докі | (土器川) | — префектура Каґава. |
| Нака | (那賀川) | — префектура Токусіма. |
| Сіґенобу | (重信川) | — префектура Ехіме. |
| Хідзі | (肱川) | — префектура Ехіме. |
| Монобе | (物部川) | — префектура Коті. |
| Нійодо | (仁淀川) | — префектура Коті. |
| Сіманто | (四万十川) | — префектура Коті. |
[ред.] Рівнини
| Рівнина Мацуяма | (松山平野) | — префектура Ехіме. |
| Рівнина Санукі | (讃岐平野) | — префектура Каґава. |
| Рівнина Токусіма | (徳島平野) | — префектура Токусіма. |
| Рівнина Коті | (高知平野) | — префектура Коті. |
[ред.] Історія
Назва острова Сікоку походить від чотирьох «країн», провінцій —, які розташовувались на ньому. Цими провінціями були Тоса, Ава, Санукі та Ійо. Остання була однією з найважливіших, за іменем якої інколи називали увесь острів Сікоку — Ійо но футананасіма (伊予之二名島, «двоіменний острів Ійо») або Ійо сіма (伊予島, «острів Ійо»). Окрім цього Сікоку називали Футанасіма (二名島, «двоіменний острів»).
У результаті адміністративної реформи 1871—1876 років Тоса, Ава, Санукі та Ійо були перетворені відповідно у префектури Коті, Токусіма, Каґава й Ехіме.
Віддавна Сікоку відомий 88-ма паломницькими храмами, які пов'язуються із діяльністю напів-легендарного буддистського монаха Кукая.
[ред.] Демографія
На острові Сікоку проживає 4,141,955 чоловік (2005). Більша частина населення мешкає у північних районах. Найбільшими містами є префектуральні центри — Мацуяма, Такамацу, Токусіма, Коті. Сікоку стараждає від проблеми старіння населення. Більшість молоді лишає острів, переїзджаючи до Токіо або Осаки.
[ред.] Економіка
Доля господарства Сікоку у всеяпонській економіці не перевищує 3 %. Острів не є економічно інтегрованим. Префектура Ехіме має тісні зв'язки з Хіросімою, префектура Токусіма з Осакою, а префектура Кагава з Окаямою. Північна частина острова, переважно узбережжя Внутрішнього японського моря, є центром важкої промисловості і кораблебудування. На півдні Сікоку переважає сільське господарство. Серед культур, що вирощуються важливе місе посідає мандарин та виноград. Сприятливий клімат у південних районах острова дає змогу збирати урожай рису двічі на рік.
У 1988 році було збудовано Великий міст Сето, який поєднав Сікоку із островом Хонсю і пришвидшив економічну інтеграцію острова з центральними японськими землями. Мосту з островом Кюсю поки що немає. На Сікоку слабо розвинена сітка доріг, що пов'язано з гірським рельєфом острова.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Джерела і література
- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京：角川書店、1987-1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987—1990)
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
|
|
||
|---|---|---|
| Північ |  |
|
| Схід | ||
| Центр | ||
| Захід | ||
| Південь | ||
|
|
||
|---|---|---|
| Регіони | Хоккайдо • Тохоку • Канто • Тюбу • Кінкі • Тюґоку • Сікоку • Кюсю • Окінава | |
| Префектури | Аїті • Акіта • Аоморі • Вакаяма • Ґіфу • Ґумма • Ехіме • Ібаракі • Івате • Ісікава • Каґава • Каґосіма • Канаґава • Кіото • Коті • Кумамото • Міє • Міяґі • Міядзакі • Наґано • Наґасакі • Нара • Ніїґата • Оїта • Окаяма • Окінава • Осака • Саґа • Сайтама • Сіґа • Сідзуока • Сімане • Тіба • Токіо • Токусіма • Тотіґі • Тотторі • Тояма • Фукуї • Фукуока • Фукусіма • Хіросіма • Хоккайдо • Хьоґо • Ямаґата • Ямаґуті • Яманасі | |
