Prumnopitys exigua
| Prumnopitys exigua | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
| Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
| Порядок: | Соснові (Pinales) |
| Родина: | Подокарпові (Podocarpaceae) |
| Рід: | Prumnopitys |
| Вид: | P. exigua
|
| Біноміальна назва | |
| Prumnopitys exigua de Laubenfels ex Silba 1984
| |
Prumnopitys exigua — вид хвойних рослин родини Подокарпових.
лат. exiguus — «короткий». Спочатку вважали, що вид низькорослий, лише пізніше знайшли більші дерева.
Опис[ред. | ред. код]
Дерева до 20 м висотою і 1 метр діаметром. Кора червонувато-коричнева, вивітрюючись стає чорнувато-коричневою. Нове листя жовтувато-зелене, стає темно-зеленим. У молодих листки 12—20 мм довжиною і 1.8—2.3 мм шириною, на дорослих деревах — 10—20 мм довжиною і 2.2—3.1 мм шириною. Пилкові шишки 7—10 мм довжиною і 2 мм шириною. Насіннєві шишки поодинокі.
Поширення, екологія[ред. | ред. код]
Країни поширення: Болівія. Зустрічається у верхніх гірських тропічних хмарних лісах на північно-східних схилах на висоті від 1800-3000 м над рівнем моря. Основними дочірніми деревами є Persea ruizii і Podocarpus glomeratus. Інші види пов'язаних дерев, це Alnus acuminata, Blepharocalyx salicifolius, Cedrela lilloi, Ilex argentina, Juglans boliviana, Myrcianthes callicoma, Podocarpus parlatorei, Podocarpus rusbyi, Ternstremia asymmetrica і Weinmannia microphylla.
Використання[ред. | ред. код]
На місцевому рівні використовується в житловому будівництві та для столярні вироби.
Загрози та охорона[ред. | ред. код]
Більша частина середовища проживання піддається серйозній деградації. У регіонах Ayopaya і Сибіру основні загрози це від видобуток деревини (поряд з іншими важливими видами лісів), сільськогосподарська діяльність та широке розведення худоби. Зустрічається у двох суміжних охоронних природних територіях Національного парку Амборо і Національного парку Карраско. Він включений в ранзі «уразливий» у болівійську національну червону книгу.
Посилання[ред. | ред. код]
- Zenito, F., Alanes, D., Nieto Blazquez, E. & Gardner, M. 2013. Prumnopitys exigua. The IUCN [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Gymnosperm Database [Архівовано 10 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Aljos Farjon. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Т. 1. — С. 915. — ISBN 9004177183. (англ.)
|
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|