Попутник
| Попутник | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Попутник (Блакитні гори)
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Pycnoptilus floccosus Gould, 1851 | ||||||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Попутник[2] (Pycnoptilus floccosus) — вид горобцеподібних птахів родини шиподзьобових (Acanthizidae). Ендемік Австралії.[3]
Таксономія[ред. | ред. код]
Вид був описаний англійським орнітологом Джоном Гульдом в 1851 році. Це єдиний вид монотипового роду Попутник (Pycnoptilus).
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють два підвиди:[4]
- P. f. floccosus Gould, 1851;
- P. f. sandlandi Mathews 1912.
Опис[ред. | ред. код]
Попутник — найбільший птах родини шиподзьобових. Довжина його тіла становить в середньому 18 см, вага 27 г. Птах має велику голову, короткий дзьоб і широкий хвіст. Нижня сторона його тіла бура, на грудях помітний хвилястоподібний візерунок. Спина темно-коричнева.[5][6]
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Попутник є ендеміком Австралії. Його ареал простягається від національних парків Воллемі і Блакитні Гори в штаті Новий Південний Уельс до Данедонгських гір, що поблизу Мельбурна. Номінативний підвид P. f. floccosus мешкає в високогірних альпійських районах, а підвид P. f. sandlandi мешкає в долинах, в вологих склерофітових і дощових лісах.[7]
Поведінка[ред. | ред. код]
Назва птаха походить від його звички слідувати за лірохвостами і шукати комах разом з ними.[8]
Розмноження[ред. | ред. код]
Сезон розмноження триває з серпня по грудень. Гніздо являє собою плетену кулю з бічним входом, сховану серед лісової підстилки. Це неохайна конструкція з кори, папороті, корінців і палого листя. В кладці зазвичай два яйця розміром 27×20 мм, які можуть бути різного кольору — від сіро-зеленого до пурпурно-коричневого. Самка насиджує яйця протягом 20-22 днів. Батьки піклуються про пташенят протягом 14-17 днів. Попутник часто стає жертвою гніздового паразитизму з боку віялохвостих кукавок (Cacomantis flabelliformis).
Збереження[ред. | ред. код]
Це досить численний вид птахів. Велика частина його ареалу знаходиться в межах національних парків.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pycnoptilus floccosus. Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Pizzey, Graham; Doyle, Roy (1980) A Field Guide to the Birds of Australia. Collins Publishers, Sydney. ISBN 073222436-5
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Bristlebirds, pardalotes, Australasian warblers. World Bird List Version 9.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 January 2019.
- ↑ Slater, Peter (1974) A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide: Rigby. ISBN 085179813-6
- ↑ Simpson, Ken, Day, N. and Trusler, P. (6th edn., 1999). Field Guide to the Birds of Australia. Ringwood, Victoria: Penguin Books Australia ISBN 067087918-5.
- ↑ eBird map: Pilotbird. Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Morcombe, Michael (2012) Field Guide to Australian Birds. Pascal Press, Glebe, NSW. Revised edition. ISBN 978174021417-9
Джерела[ред. | ред. код]
- Del Hoyo, J.; Elliot, A. & Christie D. (editors). (2006). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-42-2
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |