SCART

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
З'єднувач «SCART»

З'єднувач «SCART» (фр. Syndicat des Constructeurs d'Appareils, Radiorecepteurs et Televiseurs — «Об'єднання виробників радіоприймачів і телевізорів») — європейський стандарт для підключення мультимедійних пристроїв, таких як телевізор, відеомагнітофон, DVD-програвач. Інші назви: Peritel, евророз'єм, Euro-AV.

Застосування[ред. | ред. код]

SCART уніфікує з'єднання різних пристроїв, він об'єднує всі необхідні сигнали в одному багатополюсному штекері. Хоч в даний час (початок 2015) аналоговий спосіб передачі відеосигналів стандартної роздільної здатності (NTSC, SECAM, PAL) витісняється цифровими стандартами високої чіткості (720p, 1080p)) переважна більшість стаціонарних телевізорів та DVD-програвачів все ще оснащуються як мінімум одним роз'ємом SCART. Окрім аудіо- і відеосигналів через SCART можлива передача аналогових і цифрових команд. Наприклад, якщо увімкнути відеомагнітофон, то автоматично вмикається і телевізор. Протокол управління відеотехнікою CEC, що передається через роз'єм SCART, дозволив спростити налаштування різної техніки з допомогою одного пульта. Наприклад, з пульта телевізор а, можна запрограмувати відеомагнітофон на запис в заданий час з супутникового або кабельного цифрового ресивера.

Розробка[ред. | ред. код]

До появи стандарту SCART використовувалася велика кількість різних роз'ємів, що часто ускладнювало з'єднання пристроїв, вироблених різними фірмами. Відмінності були як у фізичному виконанні роз'ємів, так і в специфікаціях сигналів.

В 1978 році у Франції був розроблений стандарт SCART. З 1981 року у Франції було заборонено продавати телевізори, не оснащені роз'ємом SCART. Вже з 1984 року SCART став стандартом в європейських країнах.

Схема[ред. | ред. код]

Розпіновка SCART (гніздо)
Pin Призначення Рівень (амплітуда) сигналу Вхідний (вихідний) опір Відповідність кольорам роз'єму RCA
1 Вихід правого звукового каналу 0.2~2В
(0.5В)[1]
<1кОм Зелений
2 Вхід правого звукового каналу 0.2~2В
(0.5В)[1]
>10кОм Червоний
3 Вихід лівого звукового каналу (або моно) 0.2~2В
(0.5В)[1]
<1кОм Чорний
4 Спільна «земля» для звукових каналів
5 «Земля» для синього компонентного сигналу
6 Вхід лівого звукового каналу (або моно) 0.2~2В
(0.5В)[1]
>10кОм Білий
7 Вхід синього сигналу B Амплітуда 0.7В 75Ом
8 U перемикання "відеовхід" - "ТБ"(16:9) 0~2В (логічний "0")→ТБ
9.5~12В (логічна "1")→ відеовхід
вхід: >10кОм
вихід: <1кОм
9 «Земля» для зеленого компонентного сигналу
10 Синхросигнал (Data 2)
11 Вхід зеленого сигналу G Амплітуда 0.7В 75Ом
12 Data2 I2C
13 «Земля» для червоного компонентного сигналу / Спільний C-каналу S-Video
14 Data/Clock I2C, спільний
15 Вхід/вихід червоного компонентного сигналу R / C-канал S-Video Амплітуда 0.7В 75Ом
16 U пермикання ТБ-RGB-вхід (FastSwitch) 1~3В (логічна "1")→RGB-вхід
0~0.4В (логічний "0")→ТБ
75Ом
17 Video, спільний / Спільний Y-канала S-Video
18 U перемикання, спільний для контакту 16
19 Вихід композитного відеосигналу / Вихід Y-каналу S-Video Амплітуда 0.7В 75Ом Синій
20 Вхід композитного відеосигналу / Вхід Y-каналу S-Video Амплітуда 0.7В 75Ом Жовтий
21 Заземлення корпусу

Переваги[ред. | ред. код]

  • Стандарт не дає можливості підключити штекер неправильно. Невеликим обмеженням є те, що потрібно докласти фізичну силу для з'єднання або роз'єднання гнізда і штекера.
  • Проста і швидка комутація. Виключається небезпека переплутати однакові за формою штекери.

Недоліки[ред. | ред. код]

  • Стандартним комутаційним кабелем з роз'ємами SCART на обох кінцях можна з'єднувати між собою лише два пристрої. Виключається можливість, наприклад, окремо подавати відеосигнал на телевізор а аудіосигнал на аудіопідсилювач.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]