Sleipner (1936)
| «Слейпнир» | ||
|---|---|---|
| KNM «Sleipner» (1936) | ||
.jpg) | ||
| Норвезький есмінець «Егір» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Слейпнир» | |
| Держава прапора |  Норвегія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Норвегії
| |
| На честь | другий корабель флоту з ім'ям «Слейпнир» на честь восьминого коня Одіна зі скандинавської міфології. | |
| Корабельня | Horten Navy Yard, Гортен | |
| Закладено | 3 жовтня 1934 | |
| Спущено на воду | 7 травня 1936 | |
| Введено в експлуатацію | 1936 | |
| На службі | 1937-1956 | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 735 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 74,30 м | |
| Ширина | 7,75 м | |
| Висота | 4,15 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни De Laval | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 12 500 к.с. | |
| Швидкість | 32 вузлів (59,26 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 72 офіцерів та матросів (мирний час) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 3 × 102-мм гармати | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 × 533-мм торпедних апарати 4 скидувачі глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 2 × 12,7-мм зенітних кулемети Кольта MG52 | |
«Слейпнир» був есмінцем, прийнятим до Королівського флоту Норвегії в 1936 році. Головний корабель однойменного типу.
Конструкція[ред. | ред. код]
Гармати головного калібру «Слейпнира» не були універсальними, що знижувало його ефективність у боротьбі з повітряними цілями
Служба[ред. | ред. код]
«Слейпнир» отримав майже легендарний статус у Норвегії, витримавши понад два тижні інтенсивних повітряних атак бомбардувальників Люфтваффе після вторгнення до Норвегії 9 квітня 1940 року. Його успіхи активно використовувалися у пропаганді уряду Норвегії, забезпечуючи підняття морального духу населення. Хоча імовірно фактично корабель збив лише два німецькі літаки, тодішні випуски новин говорили про десятки збитих ним літаків. Натомість німці двічі заявляли про потоплення корабля. [1]
Після того, як опір у Південній Норвегії почав згасати, «Слейпнир» перетнув Північне море, щоб продовжити боротьбу з німцями під керівництвом уряду у вигнанні.[2]
Після служби в якості ескорту прибережних конвоїв вздовж узбережжя Сполученого Королівства, корабель був виведений у резерв 1944 року.
У 1948 році він був переобладнаний у фрегат. Разом із вцілілими однотипними кораблями його продали на металобрухт у 1959 році.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Johannessen, Folke Hauger (1988). Gå på - eller gå under (норвезькою) . [Oslo]: Faktum. с. 106—107. ISBN 82-540-0113-8. OCLC 1028345357.
- ↑ Home Fleet, Western Approaches, July 1941. www.naval-history.net. Процитовано 21 квітня 2023.
- ↑ Whitley, Mike J. (1991). Zerstörer im Zweiten Weltkrieg Technik - Klassen - Typen (німецькою) (вид. 1. Aufl). Stuttgart. с. 220—221. ISBN 978-3-613-01426-8. OCLC 75292826.
|
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |