Глибинна бомба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Американська глибинна бомба часів другої світової війни Mark IX

Глиби́нна бомба - один з видів зброї ВМФ, призначений для боротьби з підводними човнами, які знаходяться під водою.

Глибинна бомба - снаряд з сильною вибуховою речовиною або атомним зарядом, укладеним в металевий корпус циліндричної, сферо-циліндричної, каплеподібної або іншої форми. Вибух глибинної бомби руйнує корпус підводного човна і призводить до його загибелі або пошкодження. Вибух викликається детонатором, який може спрацьовувати при ударі бомби об корпус підводного човна на заданій глибині або при проходженні бомби на відстані від підводного човна, що не перевищує радіусу дії неконтактного детонатора. Стійке положення глибинної бомби сферо-циліндричної і каплеподібної форми при русі на траєкторії надається хвостовим опереннямстабілізатором. Поділяються на авіаційні і корабельні — останні застосовуються пуском реактивних глибинних бомб з пускових установок, вистрілювання з одноствольних або багатоствольних бомбометів і скиданням кормовим бомбоскидачем. Вперше глибинні бомби знайшли широке застосування в 1-й світовій війні 1914-1918 рр. і залишалися найважливішим видом протичовнового озброєння в 2-й світовій війні 1939-1945 рр..

Принцип дії[ред.ред. код]

Заснований на практично нестисливості води. Вибух бомби руйнує чи пошкоджує корпус підводного човна на глибині.

Детонатор спрацьовує при ударі об корпус човна, на певній глибині, або при проходженні поруч із корпусом.

Глибинні бомби можуть скидатися з літальних апаратів (літаки, вертольоти), кораблів, їх можуть вистрілювати з борту кораблів, доставлятися до місця виявлення підводного човна з допомогою ракет.

Див. також[ред.ред. код]