Операція «Везерюбунг»
| Дансько-Норвезька операція (Операція «Везерюбунг») |
|||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна | |||||||
Лінійний корабель HMS «Уоспайт» веде морський бій біля берегів Норвегії. 10 квітня 1940 року |
|||||||
|
|||||||
| Сторони | |||||||
|
|
|---|
|
|
|---|
|
1939-1940
Дивна війна – Саарська битва – Данія-Норвегія – Бельгія – Люксембург – Голландія – Франція – Британія – «Зеельове» 1942 Сен-Назер – Дьєп 1944-1945 Нормандія – Південна Франція – «Лінія Зігфрида» – Голландія – Хюртгенвальд – Аахен – Шельда – Арденни – Ельзас-Лотарингія – Кольмар – «Верітейбл» – Рейн – «Версіті» – Рур – Центральна Європа – Ельба Бойові дії на морі Атлантика |
Операція «Везерюбунг» (нім. Fall Weserübung — Навчання на Везері) — вторгнення німецьких військ у Данію і Норвегію у квітні 1940 року.
Зміст |
Планування операції [ред.]
Плануючи вторгнення до Франції, німецький генеральний штаб турбувався, що у цьому випадку англо-французькі війська можуть зайняти Данію і Норвегію. 10 жовтня 1939 року головнокомандувач військово-морськими силами грос-адмірал Редер вперше вказав Гітлерові на значення Норвегії у війні на морі. Скандинавія була гарним плацдармом для атаки на Німеччину. Окупація Норвегії Великою Британією і Францією для Німеччини означала б фактичну блокаду військово-морського флоту.
14 грудня 1939 року Гітлером був даний наказ щодо підготовки операції у Норвегії. 1 березня 1940 року виходить спеціальна директива. У пункті 1-му директиви зазначалося:
«Розвиток подій у Скандинавії вимагає здійснити всі приготування до того, щоб частиною збройних сил окупувати Данію і Норвегію. Це повинно перешкодити англійцям закріпитись у Скандинавії і на Балтійському морі, забезпечити нашу базу руди у Швеції та розширити для військово-морського флоту і авіації вихідні позиції проти Англії»[1]
7 березня 1940 року Гітлер схвалив остаточний план операції «Везерюбунг».
Початок операції [ред.]
Вранці 9 квітня 1940 року німецькі посли в Осло і Копенгагені вручили урядам Норвегії і Данії однакові за змістом ноти, у яких збройний наступ Німеччини був обґрунтований вимушеною необхідністю захистити обидві нейтральні країни від нібито можливого в найближчий час нападу англійців і французів. Метою німецького уряду, говорилося в ноті, є мирна окупація обох країн.
Окупація Данії [ред.]
Данія підкорилася вимозі Німеччини майже без опору. Через годину після вторгнення Німеччини уряд цієї країни й данський король капітулювали, не чинячи протидії німецьким військам. Під час вторгнення в Данію війська Вермахту втратили двох солдатів убитими, а десять були поранені.
Окупація Норвегії [ред.]
В Норвегії німці 9-10 квітня захоплюють головні норвезькі порти: Осло, Тронхейм, Берген, Нарвік. 14 квітня англо-французький десант висаджується під Нарвіком, 16 квітня — у Намсусі, 17 квітня — в Ондальснесі. 19 квітня союзники розгортають наступ на Тронхейм, але зазнають поразки і на початку травня змушені вивести свої війська із центральної Норвегії. Після ряду боїв за Нарвік союзники на початку червня евакуюються з північної частини країни. Пізніше, 10 червня 1940 року, капітулюють останні частини норвезької армії. Норвегія опиняється під управлінням німецької окупаційної адміністрації.
Джерела [ред.]
- Великая Отечественная. Цифры и факты. (рос.)
- Патянин С. В. «Везерюбунг»: Норвежская кампания 1940 г., 2004 г. (рос.)
Примітки [ред.]
|
||||||||