USB флеш-накопичувач
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
USB флеш-накопи́чувач (скор. UFD, сленгове флешка) — носій інформації, що використовує флеш-пам'ять для збереження даних та підключається до комп’ютера чи іншого пристрою через USB-порт[1][2].
UFD зазвичай є перезаписуваним пристроєм. Розмір — близько 5 см, вага — менше, ніж 60 г. Отримали надзвичайну популярність у 2000-ні у зв'язку з компактністю, легкістю перезаписування файлів і великого обсягу пам'яті (від 32 Мб до 256 Гб.[3]). Основне призначення — зберігання, перенесення і обмін файлами, резервне копіювання, завантаження операційних систем тощо.
Зміст |
Переваги [ред.]
- Мала маса, безшумність роботи, портативність
- Усі сучасні материнські плати мають USB-гнізда
- Експлуатація у широкому діапазоні температур
- Висока щільність запису
- Відсутність рухливих частин, що знижує енергоспоживання у 3—4 рази
- Не чутливі до подряпин та пилу, які були проблемою для дискет, CD та DVD.
Недоліки [ред.]
- Обмежене число циклів запису-очищення перед виходом з ладу
- Здатні зберігати дані автономно лише протягом 5 років. Найперспективніші зразки — до 10 років
- Швидкість запису/зчитування залежить від пропускної здатності USB.
Примітки [ред.]
- ↑ Пройдаков Е. М., Теплицький Л. А. Англо-український тлумачний словник з обчислюальнох техніки, інтренету і програмування. — К., 2006 — 823с.
- ↑ Уточнення щодо порта, а не дроту — Користувач:Albedo
- ↑ Kingston випустила флешку на 256 Гб
Посилання [ред.]
|
|||||||||||||||||||||||
