W88
| W88 | |
|---|---|
 Схема боєголовки W88: У 1999 році була оприлюднена інформація про те, що в W88 первинна ступінь (верхня) має яйцеподібну форму, а вторинна (нижня) сферична. | |
| Тип | Термоядерна боєголовка |
| Походження |
 США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1989–дотепер |
| Оператори | Військово-морські сили США |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Лос-Аламоська національна лабораторія |
| Розроблено | 1970-1980-х роках |
| Виробник | Rocky Flats Plant |
| Виготовлення | 1988 по 1989 (повне виробництво) |
| Виготовлена кількість |
400 |
| Характеристики | |
| Вага | 175-360 кг |
| Довжина | 150 см |
| Діаметр | 46 см |
W88 — американська термоядерна боєголовка з орієнтовною потужністю 475 кт ТНТ (1 990 TДж)[1], досить мала, щоб поміститися на ракети з типом РГЧ ІН. Модель W88 була розроблена в Національній лабораторії Лос-Аламоса в 1970-х роках. У 1999 році директор Лос-Аламоса, який очолював її проектування, описав її як «найпередовішу ядерну боєголовку США»[2]. Станом на 2021 рік остання версія називається W88 ALT 370[3], перша одиниця якої надійшла у виробництво 1 липня 2021 року після 11 років розробки[4]. Балістична ракета з підводного човна Trident II (БРПЛ) може бути озброєна до восьми боєголовками W88 (реверсивний пристрій Mark 5) або дванадцятьма боєголовками 100 кт W76 (реверсивний пристрій Mark 4), але обмежена вісьмома боєголовками. Згідно з Договором про скорочення стратегічних наступальних озброєнь.
Історія[ред. | ред. код]
Велика частина роботи над боєголовкою була виконана Національною лабораторією Лос-Аламоса до введення Договору про заборону випробувань у 1976 році. Спочатку передбачалося виробництво від 4000 до 5000 боєголовок, але виробництво було зупинено після нападу ФБР на завод Rocky Flats у листопаді 1989 року. Було розглянуто можливість відновлення виробництва, але програма була припинена в січні 1992 року. Остаточне виробництво склало приблизно 400 боєголовок[5].
Конструкторські відкриття[ред. | ред. код]
Інформація про W88 передбачає, що це варіація стандартної конструкції Теллера-Улама для термоядерної зброї. У термоядерній зброї, такій як W88, на первинній стадії викликає поділ ядер, на вторинній стадії ядерний синтез, що призводить до основного вибуху. Незважаючи на те, що зброя використовує термоядерний синтез у вторинній частині, більша частина потужності вибухової речовини походить від поділу ядерного матеріалу в первинні, вторинній і корпусі[6].
У 1999 році газета San Jose Mercury News повідомила, що W88 має яйцеподібну первинну та сферичну вторинну обмотку, які разом знаходяться в радіаційному корпусі, відомому як «арахіс» за свою форму[8]. Чотири місяці потому The New York Times повідомила, що в 1995 році ймовірний подвійний агент з Китайської Народної Республіки надав інформацію про те, що Китай також знав ці подробиці про боєголовку W88, нібито через шпигунство (це напрямок розслідування врешті-решт призвело до невдалого судового процесу над Вен Хо Лі). Якщо ці історії правдиві, це вказуватиме на варіацію конструкції Теллера-Улама, яка дозволить забезпечити мініатюризацію, необхідну для невеликих боєголовок MIRVed[9][10][11]
Цінність яйцеподібної первинної частини полягає, очевидно, в тому факті, що боєголовка MIRV обмежена діаметром основної частини — якщо яйцеподібну первинну частину можна змусити працювати належним чином, тоді боєголовку MIRV можна зробити значно меншою, але все одно вибух буде високої потужності — боєголовка W88 здатна видавати до 475 кт із довжиною спускового апарату приблизно 1500 мм і діаметром основи 460 мм, тоді як фактичний фізичний пакет становить 890 мм завдовжки[12]. За різними оцінками, боєголовка має вагу 175 кг[13], 180 кг[12] і 360 кг[1]. Менша боєголовка дозволяє більшій кількості з них розміститися на одній ракеті та покращує основні характеристики польоту, такі як швидкість і дальність.
Розрахунки для несферичного первинного ступеню, очевидно на порядки складніші, ніж для сферичного первинного. Сферично симетричне моделювання є одновимірним, тоді як осесиметричне моделювання є двовимірним. Моделювання зазвичай поділяє кожен вимір на окремі сегменти, тому одновимірне моделювання може включати лише 100 точок, тоді як таке ж точне двовимірне моделювання потребує 10 000. Ймовірно, це було б причиною того, що вони були б бажаними для такої країни, як Китайська Народна Республіка, яка вже розробила власну ядерну та термоядерну зброю, особливо тому, що вони більше не проводили ядерні випробування, які могли б надати цінну конструкторську інформацію[14].
Зброя містить матеріал Fogbank[15]. Хоча її точна природа засекречена, вважається, що Fogbank є матеріалом з піни або аерогелю, який використовується в проміжній частині зброї[16].
Дивись також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б The W88 Warhead.
- ↑ Harold M. Agnew (17 May 1999), "Letter: Looking for Spies in Nuclear Kitchen" [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.], The Wall Street Journal, p. A27.
- ↑ W88 warhead program performs successful tests. Sandia Labs News Releases (Пресреліз). Sandia Corporation. 28 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
- ↑ First Improved W88 Nuclear Warhead for Navy's Trident Missiles Rolls Off the Assembly Line. thedrive.com. 13 July 2021. Архів оригіналу за 14 July 2021. Процитовано 14 July 2021.
- ↑ Sublette, Carey. The W88 Warhead. Процитовано 7 September 2018.
- ↑ (Stober та Hoffman, 2001)
- ↑ (Stober та Hoffman, 2001, с. 41)
- ↑ The code-name of the primary was Komodo and that of the secondary was Cursa, which come from the names of a ferocious lizard, the Komodo dragon, and a bright star, Cursa.[7]
- ↑ Stober, Dan; Hoffman, Ian (2001). A Convenient Spy: Wen Ho Lee and the Politics of Nuclear Espionage. Simon and Schuster. ISBN 978-0-7432-2378-2. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 21 грудня 2016.
- ↑ Howard Morland, "The holocaust bomb: A question of time [Архівовано 2019-06-27 у Wayback Machine.]" (February 2003)
- ↑ Broad, William J. (7 вересня 1999). Spies vs. Sweat: The Debate Over China's Nuclear Advance. The New York Times. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 16 грудня 2016.
- ↑ а б Hansen, Chuck (2007). Swords of Armageddon – Volume VI. Chukelea Publications. с. 475. ISBN 978-0-9791915-6-5.
- ↑ Harvey, John R.; Michalowski, Stefan (21 December 2007). Nuclear weapons safety: The case of trident. Science & Global Security. 4 (1): 288. doi:10.1080/08929889408426405.
- ↑ Christopher Cox, chairman, Report of the United States House of Representatives Select Committee on U.S. National Security and Military/Commercial Concerns with the People's Republic of China (1999), esp. Ch. 2, "PRC Theft of U.S. Thermonuclear Warhead Design Information". Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2005. Процитовано 13 жовтня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Robert B Bonner; Stephan E Lott; Howard H Woo (January 2001). Secondary Lifetime Assessment Study (PDF) (Звіт). Sandia National Labs. с. 52. SAND2001-0063. Архів (PDF) оригіналу за 6 листопада 2021.
- ↑ Last, Jonathan V. (18 May 2009). The Fog of War: Forgetting what we once knew. The Weekly Standard. 14 (33). Архів оригіналу за 8 June 2019. Процитовано 8 February 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- W88 в архіві ядерної зброї
- W88 на GlobalSecurity.org
- «Міністерство енергетики, ФБР і Міністерство юстиції ведуть розслідування шпигунства щодо компрометації інформації про дизайн боєголовки W-88» — Заява керівників урядових комітетів Сенату США.
- КНР розкрадає інформацію про конструкцію термоядерної боєголовки США
- Звіт про те, як уряд проводить розслідування та судове переслідування доктора Вен Хо Лі
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |