Георгій Абаджиєв
| Георгій Абаджиєв | |
|---|---|
 | |
| Народився |
7 жовтня 1910 або 1910 Дойран, Північна Македонія |
| Помер |
2 серпня 1963 або 1963 Скоп'є, Соціалістична Республіка Македонія, Югославія |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Діяльність |
прозаїк журналіст історик |
| Знання мов | македонська[1] |
Георгій Абаджиєв (мак. Ѓорѓи Абаџиев; * 7 жовтня 1910, Дойран,— † 2 серпня 1963, Куманово) — македонський прозаїк і журналіст, а також історик.
Життєпис[ред. | ред. код]
В дитинстві мешкав у Болгарії, куди переїхали його батьки після того, як болгарські війська під час Першої світової війни повністю спалили та зруйнували місто Дойран, а населення депортували. Навчався в Софійському університеті, брав участь у македонському емігрантському русі. Був одним із засновників македонського літературного гуртка в Софії, який діяв у 1938—1941 роках. Редагував газету «Македонски вести» (1935—1937). Співробітничав також у болгарських журналах «РЛФ», «Кормило», «Ведрина».
Під час війни був на нелегальному становищі, вів антифашистську роботу.
1948 року повернувся до Югославії; мешкав у місті Скоп'є, очолював Інститут національної історії.
Автор збірок оповідань «Праця й люди» (1936), «Схід» (1950), «Епопея ножа» (1951), «Остання зустріч» (1953), «Оповідання» (1962), романів «Кубло розбійників» (1954) і «Пустеля» (1961).
Українською мовою оповідання Георгія Абаджиєва «Табакерка» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).
Джерела[ред. | ред. код]
- Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 354.
- Ѓорѓи Абаџиев [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (мак.).
|
- ↑ CONOR.Sl