Драготін Кетте
| Драготін Кетте | |
|---|---|
| словен. Dragotin Kette | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | словен. Karel Kette[1] |
| Псевдо | Siluška, Mihael Mihajlov, Zor і Zvonoslav |
| Народився |
19 січня 1876[2][3] Ілірська Бистриця, Словенія або Прем, Ілірська Бистриця (община), Словенія |
| Помер |
26 квітня 1899[2][3] (23 роки) Любляна, Крайна, Австро-Угорщина[4] ·туберкульоз |
| Поховання | цвинтар Жале |
| Підданство | Австро-Угорщина |
| Національність | словенець |
| Діяльність | поет |
| Галузь | література[5], поезія[5], impressionismd[5] і дитяча та підліткова літератураd[5] |
| Alma mater | Novo Mesto Grammar Schoold |
| Знання мов | словенська[6][7] |
| Батько | Філіп Кетте |
Драготін Кетте (словен. Dragotin Kette; *19 січня 1876, Прем —†26 червня 1899, Любляна) — словенський поет та перекладач.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини сільського вчителя. Народився у с. Прем 1876 року. В дитинстві з родиною мешкав у селах Цол та Загорє. У 1880 році втратив матір. В останньому поступив до початкової школи, навчання закінчив у Любляні. У 1888 році поступив до державної гімназії Любляни. У 1893 році внаслідок сатиричних віршів проти люблянського єпископа й кардинала Якоба Міссіа був виключений зі школи.
У 1896 році зумів влаштуватися до школи м.Ново Место, де у 1898 році отримав аттестат зрілості. Тоді ж був закликаний на військову службу, зі своєю частиною перебував у Трієсті. Втім через хворобу на сухоти був звільнений. Незабаром переїздить до Любляни, де помирає у 1899 році.
Творчість[ред. | ред. код]
У творчості Д. Кетте найвиразніше проступає зв'язок зі словенською поетичною традицією — від Прешерна до Ашкерца. У багатьох творах романтичні й реалістичні елементи поєднуються з органічною близькістю до словенського фольклору. Поступово освоїв поетику імпресіонізму та символізму.
У ліриці Кетті переважає любовна тема, зустрічаються філософські мотиви (пантеїстичне світосприйняття іноді з елементами богошукання).
Тяжіння поета до гармонії іноді проявляється у зверненні до класично чітких поетичних форм, до сонета. За допомогою цих форм Кетті прагне приборкати і подолати протиріччя й дисонанси в своїх думках і почуттях, драматизм своїх переживань. Багатьом віршам властиві життєрадісність, світлий гумор, лише в останніх творах з'являється трагичне звучання, думки про смерть.
Вагомими є вірші «На площі», «Ах, співати», «Мандрівка», «Донька мірошника», «Красива дівчина», «Тиха ніч», «Адрія», цикл «На пірсі Святого Карла».
Автор численних байок, оповідок, казок для дітей. Найвідомішою є казка «Швачка та ножиці» 1896 року. Знаний є дитячі вірші «Станкова смерть», «Тончкова мрія», «Юрчек-муляр».
Перекладав вірші Пушкіна, Крилова, Батюшкова, Кольцова.
Джерела[ред. | ред. код]
- Das Zauberscherchen. Übersetzt von Anton Svetina. Illustrationen: Jelka Reichman, M. Pawlak 1985. ISBN 3-881-99198-0
- Zgodovina slovenskega slovstva, sv. V. Obdobje moderne, Ljubljana, 1964.
- Silvo Fatur: Dragotin Kette — Prem. Občina, Ilirska Bistrica 2000.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.najdigrob.si/slovenski-grobovi/171/dragotin-kette
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ Кетте Драготин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/469603
- ↑ CONOR.Sl
Посилання[ред. | ред. код]
|
