Крайна (герцогство)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
словен. Vojvodina Kranjska'
нім. Herzogtum Krain'
Герцогство Крайна
Держава Священної Римської імперії,
Кронланд цислейтанської Австрія
1364 – 1918 Королівство Югославія Flag of the Kingdom of Yugoslavia.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування Крайни
Герцогство Крайна у складі Австро-Угорщини
Столиця Любляна
Форма правління Князівство
Історичний період Середньовіччя
 - Крайнинська марка 1335
 - збільшено статусу до князівства 1364
 - Об'єднано в Австрійський округ 1512
 - Утворення Іллірійських провінцій 1809
 - Відновлення у складі Австрії 1815
 - Частина
Держави Словенців, Хорватів і Сербів
1918

Князі́вство Кра́йна (словен. Vojvodina Kranjska, нім. Herzogtum Krain) — адміністративна одиниця Священної Римської імперії і Габсбурзької монархії 1364 — 1918. Столиця Любляна. Герцогство мало площу 9990 км ², населення 510,000 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Після смерті герцога Генріха Богемського у 1335 році без спадкоємця чоловічої статі. Відповідно до умов договору 1282 між Мейнхардом II Горицьким-Тірольським і Альбрехтом I Габсбургом Каринтія і Крайна перейшли під владу герцогів Австрії, незважаючи на опір Яна Люксембурзького. Маргариті вдалося зберегти за собою лише Тірольське графство. Його син Рудольф IV привласнив собі титул "Князя Крайни" в 1364. В 1365 р., після смерті старшого брата Рудольфа IV, Леопольд разом зі своїм братом Альбрехтом III успадкували престолом Австрії.

Спочатку брати правили спільно, причому Леопольд III відповідав за управління Тіролем, але у 1379 р. між ними був укладений Нойберзький договір , який поділив володіння Габсбургів. Альбрехту III дісталася власне герцогство Австрія, а Леопольду III були передані Штирія, Каринтія, Тіроль, Істрія, Крайна і Передня Австрія. Цим було покладене поділ Австрійської монархії між Альбертинською і Леопольдинською лініями. У 1457 році Внутрішня австрійських земель були знову об'єднані з ерцгерцогства Австрії під владою імператор Фрідріх III Габсбург. У 1457 році Внутрішня Австрія була знову об'єднана з ерцгерцогством Австрія під владою імператора Фрідріх III Габсбург. У 1564 році, Крайна знову була відділена як частина Внутрішньої Австрії під владою ерцгерцога Карла II. Син Карла, імператор Фердинанд II Габсбург, у 1619 успадкував усі землі династії і герцогство було частиною Габсбурзької монархії з тих пір.

Наполеон після Шенбруннського договору у 1809, утворив Іллірійські провінції з існуючих територій Крайни, Каринтії, Хорватії, Гориція і Градишка і Трієсту. Заключний акт Віденського конгресу у 1815, відновив Іллірійські провінції у складі Австрійської імперії. Крайна потім стала центральною частиною території Габсбурзького Королівства Іллірії, столицею якого була також Любляна. Воно було обмежено на півночі герцогством Каринтія, на північному сході герцогством Штірія, на південному сході і півдні Королівством Хорватія і Славонія, і на заході графством Гориція і Градишка й Істрією.

Після розпуску Іллірійського Королівства в 1849 році, Герцогство Крайна було створено за указом від 20 грудня 1860 р. Бюджет кронланду склав у 1901, 3,573,280 крон ($ 714,656).

У 1918 році герцогство перестало існувати, а його територія увійшла до складу новоутвореної Держави словенців, хорватів і сербів, а потім частково до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. називалося Королівство Югославія). Західна частина князівства, з містами, Постойна, Ілірська Бистриця, Ідрія, Віпава і Штруйє були приєднані до Італії в 1920 році, проте згодом були також включені у склад Югославії в 1945 році.


Coat of arms of Slovenia.svg

Ця стаття є частиною серії
Історія Словенії

Само
Карантанія
Крайна
Марка Крайна
Словенська марка
Іллірійські провінції
Королівство Іллірія
Князівство Крайна
Дравська бановина
Провінція Любляна
Соціалістична Республіка Словенія
Республіка Словенія

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Крайна традиційно поділяється на три суб-регіони: Верхня Крайна (словен. Gorenjska, нім. Oberkrain), Нижня Крайна (словен. Dolenjska, нім. Unterkrain) і Внутрішня Крайна (словен. Notranjska, нім. Innerkrain). До 1860 р. межі цих суб-регіонів збігаються з районами (Kreise) Любляни, Ново Мєсто і Порторож. Пізніше вони були розділені на дрібніші одиниці, т. зв. політичні (або адміністративні) райони. Між 1861 і 1918 роках, Крайна була розділена на одинадцять районів, що складалися з 359 муніципалітетів.

Посилання[ред.ред. код]