Людвіг Рельштаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Людвіг Рельштаб
Народився 13 квітня 1799(1799-04-13)[1][2][…]
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Помер 27 листопада 1860(1860-11-27)[1][2][3] (61 рік)
Берлін, Німецький союз[4]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність поет, журналіст, музичний критик, письменник, піаніст, перекладач
Вчителі Bernhard Kleind і Ludwig Bergerd
Відомі учні Adelaide Leuhusend
Знання мов німецька[2][5]
Членство Ludlamshöhled[6]
Батько Johann Carl Friedrich Rellstabd

Людвіг Рельштаб (нім. Ludwig Rellstab; 13 квітня 1799, Берлін27 листопада 1860, Берлін) — німецький романіст, драматург та музичний критик.

Особливу популярність йому приніс сатиричне оповідання «Henriette, die schöne Sängerin» («Генрієтта, прекрасна співачка»; 1827), за який суд засудив його до тюремного ув'язнення.

Найвидатнішими романами є «Algier und Paris» («Алжир та Париж»; 1830), «1812» (1834) та «Drei Jahre von dreissigen» («Три роки з тридцяти»; 1858), з драм виділяється «Євгеній Арам», запозичена з роману Бульвера.

Твори Рельштаба зібрані в «Gesammelte Schriften» («Зібрання творів»; 1843), «Neue Folge» («Новий том»; 1846), «Garten und Wald» («Сад та ліс»; 1854) та «Fruchtstücke» («Частини фруктів»; 1861). Перші два томи його автобіографії були названі «Aus meinem Leben» («З мого життя»; 1860). Низку віршів було покладено на музику Ф. Шубертом.

З 1829 до 1841 року він видавав невеликий журнал «Iris im Gebiete der Tonkunst» («Радуга в галузі музичного мистецтва»). Особливу популярність отримали його полемічні статті проти Спонтіні.

Є автором біографії Ліста (Берлін, 1842) та лібрето кількох опер.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118744453 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. CONOR.Sl
  6. Flögel K. F., Ebeling F. W. Floegels Geschichte des Grotesk-Komischen: bearbeitet, erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgeführt von Friedrich W. Ebeling — 5 — L: 1887. — S. 357. — 478, 14 с.