Хачатурян Карен Суренович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хачатурян Карен Суренович
Основна інформація
Дата народження 19 вересня 1920(1920-09-19)[1][2][3]
Місце народження Москва, Російська СФРР[2][3]
Дата смерті 19 липня 2011(2011-07-19)[4][1] (90 років) або 19 червня 2011(2011-06-19)[5] (90 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Вірменія, Росія[6] і СРСР
Національність вірмени[3]
Професії композитор, музичний педагог, піаніст, кінокомпозитор
Освіта Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1950)[2]
Інструменти фортепіано
Жанри класична музика
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
Народний артист РРФСР заслужений діяч мистецтв РРФСР Державна премія Росії Почесна грамота Президента Російської Федерації Державна премія СРСР
Батько Suren Khachatryand

Хачатурян Карен Суренович (19 вересня 1920 — 19 липня 2011) — радянський і російський композитор вірменського походження, професор (1981). лауреат Державної премії СРСР (1976). Народний артист РРФСР (1981).

Біографія[ред. | ред. код]

Карен Хачатурян народився в Москві 19 вересня 1920 року, в сім'ї рідного брата композитора Арама Хачатуряна. У 1949 році він закінчив Московську консерваторію.

Хачатурян написав балет «Чипполіно» в трьох діях і гімни для кількох африканських країн. З 1981 року він займався викладацькою діяльністю.

Карен Хачатурян є лауреатом ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня, володарем Державної премії СРСР і багатьох інших нагород.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Працює для кіно з 1950 року:

Автор музики до українських фільмів «Пізня дитина» (1970, т/ф), «Рідні» (1977).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]