Меринос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Австралійський меринос

Австралійський меринос — порода тонкорунних овець, виведена в Австралії. Основою стали мериносові вівці, завезені у XVIII столітті з Англії, Іспанії та Німеччини. Пізніше для схрещування використовувалися французькі рамбульє і американські вермонти. У результаті створено кілька типів тонкорунних овець, що мають істотні відмінності за екстер'єром і якістю вовни. В Австралії мериноси становлять 80 % усього поголів'я овець. Як поліпшувачів австралійського мериноса використовують у багатьох країнах. У СРСР з участю австралійського мериноса виведена грозненська порода овець.

Різновиди

[ред. | ред. код]
  • Тип файн — вівці безскладчаті, з дуже тонкою вовною — 70-ї якості і вище. Жива маса (широко поширений термін «жива вага») баранів близько 70 кг, маток 35—40 кг. Поширені у районах з відносно низькою температурою і великою кількістю опадів.
  • Тип медіум («пепіно» і «нонпепіни») — вівці з 2—3 складками. Вовна 64—66-ї якості. Жива маса баранів 75—85 кг, маток 40-44 кг. Розводяться на родючих сухих рівнинах.
  • Тип стронг — найбільші вівці. Вовна 60—58-ї якості. Жива маса баранів 80—95 кг, маток 42—48 кг. Настриг вовни з баранів австралійського мериноса 9—10 кг, найбільший до 20 кг, з маток 4—5 кг, найбільший до 10 кг.

Вовна

[ред. | ред. код]

Спільним для овець всіх типів є висока якість вовни. З вовни мериноса виробляють різний спортивний одяг в основному термобілизну. Переваги вовни з мериноса:

  • М'яка шовковиста на дотик
  • Терморегуляція
  • Відведення поту
  • Повітропроникність
  • Антибактеріальність
  • Антиалергеність
  • Захищає від УФ-випромінювання
  • Пустотіле волокно[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Преимущества шерсти Merino wool. www.forum.gorgany.com (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 23 лютого 2017.

Література

[ред. | ред. код]
  • Иванов М. Ф., Полн. собр. соч., т. 4, М., 1964, с. 244—46;
  • Руководство по разведению животных, пер. с нем., т. 3, кн. 2, М., 1965;
  • Есаулов П. А., Методы повышения продуктивности овец в Австралии, М., 1967.
  • Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.

Посилання

[ред. | ред. код]