Лукан Юрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:54, 30 січня 2023, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Виправлена суміш розкладок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Лукан
Лукан Юрій Георгійович
Народився 8 грудня 1935(1935-12-08)
с. Гряцка, нині Сучавський повіт, Румунія
Помер 9 грудня 2001(2001-12-09) (66 років)
м. Сучава, Румунія
Поховання м. Сучава, Румунія
Громадянство Румунія Румунія
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater Бухарестський університет
Мова творів українська
Роки активності 1956—2001

Юрій Георгійович Лукан (нар. 8 грудня 1935, с. Гряцка, нині Сучавський повіт, Румунія — пом. 9 грудня 2001, м. Сучава, Румунія) — український письменник у Румунії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юрій Лукан народився 8 грудня 1935 року в селі Калинешти-Єнаке, нині Сучавського повіту в Румунії. Після закінчення школи з 1955 по 1960 роки вивчав українську мову на філологічному факультеті Бухарестського університету. Почав писати перші літературні твори за наполяганням українського письменника і літературного критика Михайла Михайлюка, який розгледів у ньому талант цікавого оповідача з тонким почуттям гумору.

Довгий час обіймав посаду голови Буковинського Крайового Союзу Українців Румунії. Також, Юрій Лукан працював інспектором в Міністерстві освіти для української меншини Румунії. На цій посаді він сприяв відкриттю українських шкіл не лише на Буковині, але і по всій Румунії. Окрім того, керував молодіжним художнім гуртком і мандолінним оркестром в Сучаві[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Юрій Лукан — автор романів «Терези» (1979), «Не тяжко крука вбити» (1982) та «Банальні ночі» (1985) Це своєрідна трилогія про українське село Південної Буковини. В основу сюжету аватором покладено події від 1940-х — до початку 1970-х років. Він сам був свідком і учасником цих подій. У 1982 році в альманасі «Обрії» в Бухаресті, опублікував сатирично-гумористичне оповідання «Судьба — не мачуха». Лише в рукописах залишився історичний роман «Обірваний поєдинок», що не було надруковано. Головний герой твору — Тиміш Хмельницький.

Окрім літературної творчості Юрій Лукан відомий як самодіяльний композитор, музикант та диригент. Разом із Іваном Лібером у 1972 році уклав «Збірник пісень» для 1–10-го класів. До нього увійшли і його власні пісні. Усі зазначені твори опубліковано письменником у Бухаресті.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ткачук С. Слово про побратимів: Есе і карби. Бухарест, 2000;
  • Михайлюк М. Не стало Юрія Лукана // Український вісник. 2002. № 1–2;
  • Хом'юк Ю. Наш Джіка // Український вісник. 2002. № 15–16;
  • Михайлюк М. Слово про двох Юріїв — Лукана і Ракочу // Український вісник. 2003. № 9–10.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Доповідь голови Степана Бучути // Часопис Союзу Українців Румунії. 2010. № 3-4 (лютий). С. 4.

Посилання[ред. | ред. код]