Єргієв Іван Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єргієв Іван Дмитрович
Основна інформація
Дата народження4 березня 1960(1960-03-04) (64 роки)
Місце народженняОдеса
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Професіїмузикант
ОсвітаОдеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Інструментибаян
НагородиНародний артист України
Званнядоктор мистецтвознавства

Іва́н Дми́трович Єргі́єв (нар. 4 березня 1960, Одеса) — український баяніст та педагог, доцент (2005), професор (2015), заслужений артист України (2002), народний артист України (2015), доктор мистецтвознавства (2016), завідувач кафедри народних інструментів ОНМА імені А. В. Нежданової (2009—2019)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1960 року в місті Одеса. 1979 року закінчив Одеське музичне училище ім. Данькевича, 1984-го — Одеську консерваторію (клас В. Євдокимова), по тому — асистентуру-стажування при Київській консерваторії (1991, керівник М. Давидов).

З 1984 року викладав в Одеській музичній академії, від 1996-го — доцент. З 2007 року — в.о. професора. Одночасно з 1988 року — соліст Одеської філармонії.

На міжнародних конкурсах баяністів здобував Гран-прі 1991 року у Франції та 1995-го в Бельгії.

Є одним з представників мистецтва модерного баяна; разом з дружиною Оленою Єргієвою (скрипка) створив камерний дует «Каданс». Виконував написані й присвячені йому твори Людмили Самодаєвої, Олександра Щетинського, Кармелли Цепколенко, Йонаса Тамульоніса, Р. де Смета, інших авторів.

Здійснював гастролі з сольними концертами та у складі дуету «Каданс» — в Італії, Канаді, Монголії, Німеччині, Росії, Німеччині, Франції. Його записи зберігаються у фондах українського радіо. 1995 року в Києві представив відеоінсталяцію «Авангардне виконавське мистецтво».

нагороди: почесна відзнака «За заслуги перед містом» (2019).

Серед наукових робіт:

  • «Модерн-акордеон як нове явище виконавського мистецтва», 2002
  • «Акордеон у творчості Л. Самодаєвої», 2004
  • «Мистецтво українського „модерн-акордеона“ у світовому процесі», 2004.
  • Монографія «Український модерн-баян — феномен маітового мистецтва» (2008).
  • Монография «Артистизм музыканта-инструменталиста» (2014)..

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]