Щетинський Олександр Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олекса́ндр Щети́нський
Основна інформація
Повне ім'я Олекса́ндр Степа́нович Щети́нський
Дата народження 22 червня 1960(1960-06-22) (55 років)
Місце народження Харків
Країна Україна Україна
Професія композитор
Інструменти фортепіано

Олекса́ндр Степа́нович Щети́нський (*22 червня 1960, Харків) — український композитор. Лауреат шести міжнародних композиторських конкурсів.

Життєпис[ред.ред. код]

Олександ Щетинський народився у Харкові. У 1983 р. закінчив Харківський інститут мистецтв (тепер — Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського) як композитор у класі Валентина Борисова[1]. Доповнював свою освіту участю у різноманітних курсах і майстер-класах, де відвідував лекції, зокрема, Вітольда Лютославського, Богуслава Шеффера, Кшиштофа Пендерецького, Едісона Дєнісова та ін. У 1991 р. закінчив Курси комп'ютерної музики у Краківській музичній академії.

З 1982[2] вів педагогічну діяльність; спершу — у музичні школі, де застосовував методику Брайніна[2], згодом, з 1991 р. — у Харківському інституті мистецтв (класи композиції, інструментування та спеціальний курс композиторських технік XX століття). У 1995 р. провадив цикл лекцій про сучасну музику у Національній музичній академії України. Давав лекції присвячені сучасній українській музиці, а також презентував власні твори в Європі (Австрія, Німеччина, Нідерланди, Швеція, Польща, Словаччина), Росії, США та Україні[2]. У 1999 та 2001 рр. провадив композиторські майстер-класи в Охриді (Македонія).

З 1989 р. його творчість поступово стає відомою закордоном. Список виконавців його творів досить значний, і охоплює такі постаті й колективи, як «Гелікон-Опера» в Москві, Варшавський філармонічний оркестр, Національний оркестр БіБіСі в Уельсі, Оркестр Словацького радіо, Національний симфонічний окрестр України, ансамбль «musikFabrik», «Kairos Quartett» (Німеччина), «Ensemble Continuum», «MAVerick Ensemble» (США) тощо[2].

Олександр Щетинський отримав ряд нагород за свої твори:

  • Основна та спеціальна нагорода на Міжнародному конкурсі ім. Казімєжа Сероцького (Польща, 1990)
  • Перша нагорода на Міжнародному конкурсі духовної музики у Фрібурі (Швейцарія, 1991)
  • Друга нагорода на Міжнародому конкурсі ім. Вітольда Лютославського (Польща, 1995)
  • Друга нагорода на Міжнародному конкурсі ім. Анрі Дютійо (Франція, 1996)
  • Третя нагорода на Міжнародному конкурсі ім. Густава Малера у Клагенфурті (Австрія, 1998)
  • Російська національна театральна нагорода «Золота маска» в номінації «інновація» (Москва, 2008)
  • Друга нагорода на Міжнародному композиторському конкурсі в Люксенбурзі

Творчість[ред.ред. код]

Музика для кіно[ред.ред. код]

Олександр Щетинський написав музику до художніх фільмів Игора Подольчака Las Meninas (2008) та Delirium (2012).

Музика до Las Meninas[ред.ред. код]

Кадр з фільму 'Las Meninas'

Оскільки головний персонаж фільму Мати є колишньою віолончелісткою, а Син в дитинстві навчався гри на фортепіано, переважна частина музики створена саме для цих інструментів. Не відкидаючи повністю традиційного використання музики в кіно як фону для діалогів або засобу емоційного забарвлення кадру, режисер і композитор зосередили увагу на самостійній ролі музики як смислового контрапункту до слів і відеоряду. В багатьох сценах музика виходить на перший план і поєднується із шумами (як природними, так і утвореними штучно), що змонтовані за музичними принципами, тому весь звуковий ряд фільму можна розглядати як цілісну звукову інсталяцію. Для 15-хвилинної музичної сцени фільму (спогади і марення Сина), що не містить жодного слова, Щетинським була створена Соната для віолончелі і фортепіано — самостійна концертна композиція, що може виконуватись окремо від фільму. Співрежисером цієї музичної частини фільму виступив відомий американський кліпмейкер Дін Карр.

Стилістична палітра музики, відповідно до багатопланової смислової структури фільму, є досить широкою — від барокових, класичних і пізньоромантичних алюзій до жорсткого атоналізму і сонористики. Однак композитор уникає колажного зіставлення різних стилів, натомість прагнучи до їхньої інтеґрації і синтезу.

Музика до Delirium[ред.ред. код]

Музику для фільму написав Олександр Щетинський. Початково режисер і композитор планували уподібнити музику до традиційного жанру Dies Irae (лат.: День гніву), що є частиною католицької меси. Були написані шість закінчених інструментальних частин, названих відповідно до розділів латинського тексту меси: Dies Irae, Quantus tremor, Mors stupebit, Ingemisco, Tuba mirum, Lacrimosa. Композитор обмежився засобами симфонічного оркестру і не використовував ані тексту, ані вокалу. Музика не містила прямої ілюстративності і, зокрема, завдяки аванґардним стильовим прийомам парадоксально поєднувалася із назвами, апелюючи до принципів сюрреалізму, що цілком відповідало естетиці фільму і намірам режисера. Однак в процесі роботи автори вирішили використати лише дві музичні частини — Mors stupebit на початку фільму (на екрані — лише назва DELIRIUM) і Dies irae в кінці (титри). Під час розгортання дії фільму музика взагалі не звучить. Єдиний виняток — молитва-речитація священика, де використано текст Dies irae (в озвученні цього епізоду взяв участь сам композитор). Завдяки цьому початковий і кінцевий музичні фраґменти набули додаткового драматургічного значення: введення до «проблематики» фільму (ефект налаштування на відповідну естетичну «хвилю») і смислове узагальнення. Натомість молитва Священика цю проблематику конкретизує.

Участь у конкурсах міжнародних кінофестивалів (Las Meninas)[ред.ред. код]

2009[ред.ред. код]

2008[ред.ред. код]

Участь у програмах міжнародних кінофестивалів (Las Meninas)[ред.ред. код]

2009[ред.ред. код]

  • 32nd Göteborg International Film Festival. Швеція
  • Фестиваль Європейського Кіно, Київ
  • 5th European Film Festival. Essex, UK, Warsaw, PL, Graz, AT, Athens, GR, Budapest, HU, Bristol, UK, Turku, FI, Moscow, RU, Dresden, DE, Stockholm, SE, Einhoven, NL, Malaga, ES, Aalborg, DK

2008[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Las Meninas (епизод)
Nuvola apps arts.svg Зовнішні аудіофайли
Nuvola apps arts.svg "Соната" Las Meninas

Література[ред.ред. код]

Любов Кияновська. Українська музична культура: навч. посіб. - Львів: "Тріада плюс", 2008. - с.294-297

Примітки[ред.ред. код]

  1. Про композитора на сайті Асоціації «Нова музика»
  2. а б в г Веб-сайт композитора