Єфименко Георгій Петрович

Єфименко Георгій Петрович
Народився	1904(1904) місто Катеринослав
Помер	невідомо Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	державний діяч
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	гвардії підполковник
Партія	КПРС
Нагороди

Георгій Петрович Єфименко (нар. 1904(1904), місто Катеринослав, тепер місто Дніпро Дніпропетровської області — ?) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Сталінської міської ради депутатів трудящих Сталінської області. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Біографія

Народився у родині службовця. Трудову діяльність розпочав чорноробом на млині в місті Шклов (тепер Республіка Білорусь).

У 1920—1922 роках — у Червоній армії. Після демобілізації був направлений працювати в місто Юзівку на Донбасі.

У 1922—1929 роках — чорнороб, кочегар рейкопрокатного цеху металургійного заводу в місті Юзівці (Сталіно). У 1923 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1929 році в числі «двадцятип'ятитисячників» відряджений партією для проведення колективізації та організації колгоспів у Кримській АРСР. Був організатором колгоспу в селі Кишлак, працював головою районної колгоспної спілки. До 1934 року — заступник голови Кримського колгоспного центру.

У 1934—1937 роках — начальник ремонтно-будівельної контори, завідувач житлово-комунального відділу Сталінського металургійного заводу імені Сталіна Сталінської області.

У 1937—1941 роках — директор тресту «Комунпостач» виконавчого комітету Сталінської міської ради депутатів трудящих Сталінської області. У вересні 1939 року — у Червоній армії, брав участь у захопленні СРСР західноукраїнських та західнобілоруських земель.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Служив заступником командира 2-го батальйону із політичної частини 106-го гвардійського стрілецького полку Сталінградського фронту, заступником командира із стройової частини 169-го гвардійського стрілецького полку 1-ї гвардійської стрілецької дивізії 16-го гвардійського стрілецького корпусу 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту, а у 1945 році — командиром 243-го гвардійського стрілецького полку 84-ї гвардійської стрілецької дивізії 36-го гвардійського стрілецького корпусу 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту. Був тричі поранений.

У 1946—1949 р. — завідувач Сталінського обласного відділу комунального господарства.

У грудні 1949 — березні 1953 р. — голова виконавчого комітету Сталінської міської ради депутатів трудящих Сталінської області.

У березні 1953 — після 1961 року — завідувач Сталінського обласного відділу комунального господарства.

Звання

• гвардії старший політрук
• гвардії підполковник

Нагороди та відзнаки

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• два ордени Червоного Прапора (19.04.1945, 26.04.1945)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (30.11.1944)
• орден Червоної Зірки (9.12.1942)
• ордени
• медалі

Джерела

• газета «Радянська Донеччина» (Сталіно) — 1951 рік — лютий.
• «Чертова дюжина» донецких мэров [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.]