Ібн Хайян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ібн Хайян
Ім'я при народженні ابن حيان القرطبي
Народився 987(0987)
Кордова
Помер 1076
м. Кордова
Громадянство
(підданство)
Кордовський халіфат
Національність араб
Діяльність історик
Знання мов арабська[1]
Конфесія іслам
Батько Халаф ібн Хасан

Абу Мерван Хайян ібн Халаф ібн Хасан ібн Хайян аль-Куртубі (987(0987) — 1076) — державний діяч Кордовського халіфата, арабський історик, письменник ал-Андалуса.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливової арабської родини, що осіла на Піренейському півострові в перші роки його завоювання. Син письменника Халафа ібн Хасана. Народився в Кордові у 987 році. Здоюбув гарну освіту, навчався у філолога Абу Омара ібн Ахмад Абу-Хубаба, письменника Абу'л-Саїді Аллах аль-Багдаді, граматика ібн аль-Фарадні.

1042 року втратив батька. Служив чиновником при дворі аль-Мансура, фактичного володаря Кордовського халіфата за Гішама II. Потім служив в часи урядування синів аль-Мансура, отримав підтримку з боку візира Абул-Валіба Мухаммеда ібн Джахвара ар-Рашиді. Після 1070 року відійшов від державних справ, приділяючи більше уваги своїй творчості. Помер у Кордові в березні 1076 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Він є автором понад 50 праць з історії, теології та ін. Історичний твір «Міцна книга» (Кітаб аль-Матін) містило не менше 60 томів. З праць Ібн Хайян дотепер зберігся лише один том 10-томного твори «Книга запозичень щодо історії людей аль-Андалусії» (Кітаб аль-муктабіс фіт-таріх ріджаль аль-Андалус"), що є важливим джерелом з історії мусульманської Іспанії при Омейядах у VIII—X ст. Надав опис періоду занепаду халіфату й розпаду його на тайфи.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Molina Martínez, Luis. «Técnicas de amplificatio en el Muqtabis de Ibn Hayyan». Talia Dixit: revista interdisciplinar de retórica e historiografía, 1 (2006), pp. 55-79. ISSN-e 1886-9440.
  • Martínez Enamorado, Virgilio. «Ibn Hayyan, el abanderado de la historia de al-Ándalus». Jábega, 97 (2008), pp. 30-34. ISSN 0210-8496.
  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.