Іваненко Борис Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Іваненко — завідувач відділу культури ЦК Компартії України, депутат Верховної Ради УРСР. 1985 р.

Борис Васильович Іваненко (20 жовтня 1933(19331020), Канів — 13 березня 2008, Київ) — український архівіст, історик, журналіст, державний та компартійний діяч. Заслужений працівник культури України. Держ. службовець 1-го рангу (04.1994).

Emblem of the Ukrainian SSR.svg Депутат Верховної Ради УРСР Flag of Ukrainian SSR.svg
10-го скликання
КПРС 1980 1985
11-го скликання
КПРС 1985 1990

Дитинство[ред.ред. код]

Народився в родині вчителів. Українець.

Батько — Іваненко Василь Павлович (1908—1984) — вчитель, родом з Прилуччини (Чернігівська область);

Мати — Довженко Надія Миколаївна (1906—2005) — вчителька, походить з роду Довженків з с. Сосниці Чернігівської області, троюрідна сестра Олександра Довженка[1];

Дружина Світлана Карпівна (1937) — бухгалтер-економіст, пенсіонерка; син Сергій (1959—2008) — інженер, працював на телебаченні.

Освіта[ред.ред. код]

  • 1950–1956 — історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка,
  • ВПШ при ЦК КПУ, відділ. преси, радіо і телебачення (1962–1964).

Кар'єра[ред.ред. код]

  • 1956 — 1957 р. — завідувач відділом, заступник редактора Полонської районної газети «Ленінським шляхом».
  • 1957 — 1960 р. — відповідальний секретар, редактор Любецької районної газети «Червоне Придніпров'я».
  • 1960 — 1962 р. — редактор обласної газети «Комсомолець Чернігівщини».
  • 1964 — 1965 р. — літературний працівник Чернігівської обласної газета «Деснянська правда».
  • 1965 — 1966 р. — інструктор Чернігівського обласного комітету КПУ.
  • 1966 — 1976 р. — інструктор, завідувач сектору радіо і телебачення відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ.
  • 1976 — березні 1978 р. — 1-й заступник голови Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню.
  • 29 березня 1978 — 11 грудня 1979 р. — голова Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню.
  • грудень 1979 — 1989 р. — завідувач відділу культури ЦК КПУ.
  • 1989 — червень 1996 р. — начальник Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР (України).
  • З 1996 — провідний спеціаліст, 1998 — 2000 р. — директор Центрального державного архіву громадських об'єднань України.

Політична діяльність[ред.ред. код]

Внесок у архівістику[ред.ред. код]

На початку 1990-х років Б. В. Іваненко, спираючись на ядро фахівців архівної служби України, зумів зберегти систему державних архівів, запобігти кадровим втратам, забезпечити стабільний розвиток галузі. Під його керівництвом провадилася робота з демократизації діяльності державних архівів, зокрема розсекречування закритих раніше фондів, приймання на постійне зберігання документів колишніх МВС і КДБ УРСР.

Очолював групу з розроблення першого в історії української архівної справи Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи».

Був одним із ініціаторів створення Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Разом з Юлією Іполитівною Солнцевою — дружиною Олександра Петровича Довженка працював над створенням і відкриттям у 1960 р. в Сосниці літературно-меморіального музею геніального письменника та кіномитця, чиє ім'я є й понині візитною карткою України, а після ліквідації в ході чергової адміністративно-територіальної реформи Сосницького району добивався його відновлення в 1965 р.

Був одним із ініціаторів створення Спілки архівістів України, правління якої очолював в 1999–2000 рр.

Один із засновників Товариства «Чернігівське земляцтво в Києві», виконавчий директор Товариства в 2000–2008 рр.

Чл. СЖУ (1970).

Відзнаки[ред.ред. код]

Захоплення[ред.ред. код]

Вірші-посвяти друзям і колегам, риболовля.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

20 жовтня 2008 Державний комітет архівів України, Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. С. Пшеничного, Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, Центральний державний архів громадських об'єднань України, Товариство «Чернігівське земляцтво в Києві» провели Наукові читання, присвячені 75-річчю від дня народження Бориса Васильовича Іваненка[2]

29 червня 2013 за ініціативою Прилуцького відділення Товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві в с. Гурбинці Срібнянського району Чернігівської області встановлена пам'ятна дошка з написом: «У 1943–1953 роках навчався в Гурбинській середній школі відомий громадський діяч Іваненко Борис Васильович».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]