Іванов Іван Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Іван Олександрович
Народився1911(1911)
місто Попасна, тепер Луганської області
Померневідомо
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна медаль «За трудову доблесть» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Іван Олександрович Іванов (1911(1911), місто Попасна, тепер Луганської області — ?) — український радянський залізничник, машиніст першого класу, новатор виробництва, старший машиніст депо станції Попасна Ворошиловградської (Луганської) області. Член ЦК КПУ в 1949—1960 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народдився в родині залізничника, складача поїздів. Трудову діяльність розпочав у 1927 році. У 1930 році закінчив фабрично-заводське училище, працював бригадиром з ремонту паровозів депо Дебальцево-пасажирське на Донбасі. Навчався на робітничому факультеті. З 1933 року служив у Червоній армії.

З середини 1930-х років працював помічником машиніста, машиністом тепловоза депо Попасна Донецької (з 1938 року — Ворошиловградської) області.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Під час німецько-радянської війни з вересня 1941 року служив у Червоній армії, був командиром танку та політичним керівником танкової роти.

З 1942 до 1943 року працював машиністом паровозного депо міста Куйбишева.

З 1943 до 1950-х років — старший машиніст паровозного депо станції Попасна Північно-Донецької залізниці Ворошиловградської (Луганської) області. Майстер швидкісного водіння великовагових поїздів, ініціатор підготовки молодих машиністів безпосередньо на паровозі. У 1944 році був занесений до «Книги трудової слави Радянської України».

Автор книжки «Скоростное вождение тяжеловесных поездов» (М.: Трансжелдориздат, 1951. (рос.)).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • газета «Правда Украины» (Київ) — серпень 1944 року.